Повні ініціали власників: професор О. С. Яценко, В. А. Тарновський, І. О. Доманевський. Серед мешканців-художників був також Таран (Вікіпедія називає його Андрієм, «Спрага» М. Л.). Будівлю консульства ПНР 1975 року спроєктувала архітекторка Г. Добровольська; нині тут посольство Республіки Польща.
Ярославів Вал, 12: зниклий будинок професорів Академії мистецтв
Будинку, про який ця історія, вже немає, але адресу варто запам’ятати. Тут стояв двоповерховий особняк, збудований десь у 1870-х. Ним володіли професор медицини О. Яценко, дійсний статський радник В. Тарновський, а з 1913 року житомирський міський голова І. Доманевський, який, звісно, жив у Житомирі й здавав особняк в оренду. Восени 1918 року тут працювали міські народні училища: №58 для хлопчиків на другому поверсі й №59 для дівчаток на першому. Найяскравіша сторінка почалася близько 1922 року: Наркомат освіти передав націоналізований особняк Українській академії мистецтв під житло професорів і студентів. Сусідами в одному будинку стали Михайло Бойчук, засновник школи монументалістів-«бойчукістів», його дружина, графікиня Софія Налепинська-Бойчук, брати Федір і Василь Кричевські (Федір був першим ректором академії); жив тут і художник Віктор Пальмов. Уявіть, які розмови велися на тутешній кухні. Особняк знесли на початку 1970-х, а 1975 року на його місці звели будівлю консульства, тепер тут посольство Польщі.
Історія
Відомі люди
Михайло Бойчук: художник-монументаліст, професор Української академії мистецтв; жив тут у 1920-х.
Софія Налепинська-Бойчук: графікиня.
Федір Кричевський: живописець.
Василь Кричевський: архітектор і художник, професор академії.
Віктор Пальмов: художник-авангардист, викладав у Києві.
І. Доманевський: житомирський міський голова.
Джерела
СПРАГА, «Ярославів Вал, 12 в Києві (посольство Республіки Польща)»: https://spraga.info/2023/01/13/jaroslaviv-val-12-v-kiievi-posolstvo-respubliki-polshha/ · Вікіпедія, «Вулиця Ярославів Вал»: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця_Ярославів_Вал