1908 · цив. інж. М. Яскевич · модерн · будинку 118 років · читати 2 хв
Фасадний корпус садиби Родзянків звели 1908 року за проєктом цивільного інженера Миколи Яскевича разом із дворовим корпусом 14-В. Ділянку штаб-ротмістр Леонід Родзянко і його дружина Олександра в 1907–1910 роках частинами купили в родини Ржепецьких. Над порталами видно монограму «ЛР» у рослинному орнаменті, а на склі фрамуги парадних дверей герб Родзянків і дата «1908»: господар не соромився підписати свій будинок. Сам Родзянко жив тут же, у шестикімнатних апартаментах з каміном, на якому барельєф зображує господаря верхи. 1914 року він продав садибу. Після націоналізації 1922 року квартири стали комунальними, а колишні покої власника з 1924 року (з перервами) займала хорова капела «Думка». З 1988 року тут працює театр «Сузір’я». Під час реставрації під дерев’яними панелями в одному з холів знайшли стіни, обклеєні театральними афішами 1908 року, наче будинок заздалегідь знав, ким стане.
Обидва корпуси, 14-Б і 14-В, п’ятиповерхові. Садибу націоналізували 4 травня 1922 року; капела «Думка» займала колишні апартаменти Родзянка у 1924–1941 і 1944–1989 роках. Повна назва театру: Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я».
Розбіжність: частина медіа називає автором будинку Мартина Клуга; Звід і «Спрага» пов’язують Клуга з корпусами 1910–1911 років.
За Друг, Державна українська мандрівна капела («Думка») постала 1919 року. Її головним диригентом і художнім керівником у 1919–1938 роках був Нестор Городовенко (1885–1961): з 1917 року він працював у Києві, керував хором Київського університету, потім капелою Дніпросоюзу, яку перетворили на капелу Київського відділу народної освіти, а невдовзі на «Думку». Спершу капела містилася в приміщенні Музичного товариства ім. Леонтовича (Ярославів Вал, 15). 1938 року Городовенка усунули від керівництва, а капелу реорганізували; у 1942 році він керував у Києві хором з колишніх співаків «Думки», а на еміграції вів хор «Україна» в Німеччині, згодом диригував у Канаді. Колишню квартиру домовласника капела займала у 1924–1989 роках. Після неї тут давали вистави театри «Дружба» і «Модерн», а нині театр «Сузір’я».
Леонід Родзянко: штаб-ротмістр, власник садиби з 1907–1910 до 1914 року; жив у квартирі в цьому корпусі.
Микола Яскевич: київський цивільний інженер, автор проєкту 1908 року; Нестор Городовенко (1885–1961), хоровий диригент, головний диригент і художній керівник капели «Думка» у 1919–1938 роках
Звід пам’яток історії та культури України. Київ: https://pamyatky.kiev.ua/streets/yaroslaviv-val/sadiba-190811-v-yakiy-mistilisya-redaktsiya-literaturno-naukovogo-vistnika-ukrayinske-naukove-tovaristvo-derzhavna-zasluzhena-akademichna-horova-kapela-ursr-dumka-pravlinnya-ukrayinskogo-teatralnogo · Вікіпедія, «Ярославів Вал, 14»: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ярославів_Вал,_14 · СПРАГА: https://spraga.info/2022/12/25/sadyda-rodzynka-yaroslaviv-val-14/ · Вечірній Київ: https://vechirniy.kyiv.ua/news/95725/ · Театр «Сузір’я», історія: https://www.suziryatheatre.kyiv.ua/pages/history · Kievinform: https://kievinform.com/archives/2860 · Друг О. Вулицями старого Києва. Львів: Світ, 2013, с. 93–95
