1908–1911 · М. Яскевич; М. Клуг (нагляд) · модерн
Каріатиди й маскарони на фасаді — лише обгортка. З кінця серпня 1912-го до липня 1913 року тут працювали Українське наукове товариство і редакція «Літературно-наукового вістника», якими керував Михайло Грушевський; журнал тоді видавала Людмила Старицька-Черняхівська. У 1917–1918 роках тут жив член Центральної Ради Микола Порш, а в 1930-х — композитор Віктор Косенко. З 1924 року, з перервами, в садибі працювала хорова капела «Думка». Сам комплекс із п’яти модернових будинків звели в 1908–1911 роках для штаб-ротмістра Л. Родзянка.
Комплекс садиби складається з п’яти будинків: головного №14-а і корпусів 14-б, 14-в, 14-г, 14-д. Корпус 14-б звели 1908 року під наглядом цивільного інженера М. Яскевича, тоді ж — флігель 14-в; головний будинок і флігелі 14-г, 14-д — у 1910–1911 роках під наглядом архітектора Мартина Клуга. Усе — у стилі модерн. Ділянка належала родині Ржепецьких, які в 1907–1910 роках частинами продали її штаб-ротмістру Л. Родзянку та його дружині О. Родзянко. У травні 1922 року садибу націоналізували.
З кінця серпня 1912 до липня 1913 року тут містилися редакція «Літературно-наукового вістника» та Українське наукове товариство. У 1917–1918 роках тут жив Микола Порш (кв. №46), у 1910–1919 — колекціонер Оскар-Герман Гансен (кв. №5), у 1930-х — композитор Віктор Косенко (кв. №13).
Хорова капела «Думка» працювала тут у 1924–1941 (з перервами) та 1944–1989 роках, Українське театральне товариство — у 1945–1987.
Михайло Грушевський — історик, голова Українського наукового товариства і редактор «Літературно-наукового вістника», що містилися тут у 1912–1913 роках. Людмила Старицька-Черняхівська — письменниця; з квітня 1912 року видавала «Літературно-науковий вістник», редакція якого містилася тут. Микола Порш — політик, член Центральної Ради; кв. №46, 1917–1918. Віктор Косенко — композитор; кв. №13, 1930-ті. Оскар-Герман Гансен — колекціонер; кв. №5, 1910–1919.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua) · landmarks.in.ua