За Друг, за свідченнями М. Сементовського, під час земляних робіт на місці станції знайшли багато поховань: у XVIII столітті тут було кладовище, знищене, коли для нього відвели місце на Щекавиці. У поштовому дорожнику 1871 року згадано звичайні й великі кибитки, дорожні тарантаси, двомісні коляски й брички, чотиримісні коляски, двомісні й чотиримісні карети та сани. На Набережно-Хрещатицькій, 2 діяла контора диліжансів Фельденкрайза; за Ф. Ернстом (1930), диліжанс до Житомира, так звана карета Фельденкрайза, мав усередині й ззовні поділ на три «класи».
Поштова площа, 2: поштова станція
Колись звідси Київ їхав у далеку дорогу, причому з комфортом на вісім-десять коней. Це єдиний будинок, що лишився від комплексу поштово-диліжансної станції, яка працювала на Подолі з другої половини XIX століття до 1919 року. Одноповерхову кам’яну споруду заклали 28 вересня 1854 року на високому фундаменті, бо місцевість біля Дніпра цього вимагала. Другий етап будівництва тривав з 1862 до 1865 року, і тоді сюди перевели диліжансну станцію. Путівник Шероцького хвалив: будинок «у класичному дусі (миколаївської епохи); фасад дуже живий і красивий». Диліжанси з Києва були семимісні, ходили до Бердичева, Богуслава, Черкас та інших міст. Дорогою до Житомира диліжанс тягли кілька пар коней, а вночі шлях освітлювали смолоскипами. Закрили подільську станцію 1919 року з прозаїчної причини: на останню карету десь по дорозі напали бандити. Тепер тут постійна виставка «До історії самоврядування м. Києва» заповідника «Стародавній Київ».
Історія
Джерела
Друг О. Вулицями старого Києва. Львів: Світ, 2013, с. 356
Поруч
Петра Сагайдачного, 2: церква Різдва ХристовогоПетра Сагайдачного, 2 · 50 мБоричів узвіз, 13: елеватор млина БродськогоБоричів узвіз, 13 · 100 мПетра Сагайдачного, 4: «Дніпровська гавань»Петра Сагайдачного, 4 · 110 м