За Друг, на теперішній вулиці Петра Сагайдачного майже в кожному будинку було від 6 до 17 третьорозрядних умебльованих кімнат, значно дешевших, ніж у центрі й біля залізничного вокзалу. Купрін описав номери в оповіданні «По-сімейному»: «Я жив тоді в Києві, на самому початку Подолу, під Олександрівською горою, в номерах „Дніпровська гавань“». На київському матеріалі написано його повість «Яма» (1908–1914).
Петра Сагайдачного, 4: «Дніпровська гавань»
На самому початку вулиці, під горою, стоїть будинок, у якому колись здавали дешеві умебльовані кімнати. Для Олександрівської (так тоді звалася Петра Сагайдачного) це звична справа: 1913 року тут було сім будинків з умебльованими кімнатами, а дешеві готелі й номери тягнулися до самого річкового вокзалу. Ці номери звалися «Дніпровська гавань», і тримали їх колишній пароплавний кухар, звільнений за пияцтво, та його дружина. Будинок, у якому вони працювали, знесли 1980 року, а у 1981–1982 роках відбудували, добудувавши третій поверх. Серед постояльців «Дніпровської гавані» був письменник Олександр Купрін, який після відставки 1894 року жив тут, підробляючи вантажником і рибалкою.
Історія
Відомі люди
Олександр Купрін (1870–1938), письменник, після відставки 1894 року жив тут у номерах «Дніпровська гавань».
Джерела
Вікіпедія: Вікі любить пам’ятки / Київ (список пам’яток) · Друг О. Вулицями старого Києва. Львів: Світ, 2013, с. 373