1902 · цегляний стиль з елементами ренесансу · Описаний у Зводі пам’яток; у переліку пам’яток ВЛП не знайдено · будинку 124 роки · читати 1 хв
Будинок врізаний цоколем у схил Андріївської гори, а з вулицею Боричів Тік його з’єднує металевий місток на рівні другого поверху. Збудували його 1902 року на замовлення власника садиби, селянина Кілесса, і вже в листопаді того ж року тут діяв єврейський молитовний будинок. Унизу були крамниці, на другому поверсі молилися чоловіки, на третьому жінки. У 1910-х роках тут працював ще й хедер, початкова релігійна школа. Після 1917 року будинок ділили дві громади, «Ашкеназим» і «Хейрус». Молитовня протрималася до кінця 1920-х, далі прийшли установи, зокрема фінансово-економічний інститут. Фасад у цегляному стилі з ренесансними мотивами: аркові вікна другого поверху з архівольтами на спарених пілястрах, прямокутні вікна третього, рустований цоколь. Увесь декор зроблено з лицьової цегли, яку згодом пофарбували білим, і тепер він контрастує з кольоровою стіною. Аттик зі спареним слуховим вікном, що колись позначав центр фасаду, втрачено.
З торця цокольний поверх оточує глибокий приямок. Довгим боком будинок орієнтований уздовж Андріївської; він триповерховий, прямокутний у плані. Громади «Ашкеназим» і «Хейрус» були іудейськими.
Шістнадцятивіконний головний фасад має чітку ярусну побудову: фризи з парними кронштейнами й карнизні тяги на другому й третьому поверхах. Центр виділено розкріповкою на чотири прорізи, а великі трицентрові архівольти об’єднують по два вікна середнього поверху. Усередині будинок капітально переплановано під установи.
Кілесс: селянин, власник садиби, на замовлення якого 1902 року збудовано будинок (ініціал у Зводі А., у Вікіпедії Л.).
Звід пам’яток історії та культури України. Київ: «Єврейський молитовний будинок, 1902» (https://pamyatky.kiev.ua/streets/andriyivska-vul/andriyivska_2-12) · uk.wikipedia, «Андріївська вулиця (Київ)» (https://uk.wikipedia.org/wiki/Андріївська_вулиця_(Київ))
