Будинок призначався для безкоштовного проживання бідних вдів з дітьми. 29 листопада 1892 року його освятили, і він прийняв перших мешканців. Засновники, М. Дегтерьов і його дружина, прагнули дати безкоштовне житло найбіднішим киянам, зокрема багатодітним вдовам без засобів до існування.
У будинку було 42 окремі кімнати. Наприкінці широкого коридору на кожному поверсі була кухня з грубою й плитою на дванадцять відділень, що замикалися на ключ, щоб кожна родина могла готувати окремо. Багатодітним і найбіднішим видавали безкоштовні обіди. Термін проживання не обмежували, але адміністрація могла відмовити порушникам правил співжиття. Заклад діяв до встановлення радянської влади, потім тут були комунальні квартири, а з 1970-х років — установи Державного, тепер Національного банку України.
Триповерховий цегляний будинок у стилі історизму; виступні частини фасаду з другого поверху підкреслено пілястрами великого ордера, зрізаний ріг завершено фігурним аттиком. Балкони, частину декору та первісне оздоблення інтер’єрів втрачено.