За Друг, у липні 1915 року Ковалевські переїхали в особняк; на подвір’ї були стайня, гараж, льодовня, а за двором садочок з альтанкою-вежею й фонтаном. У 1920–1930-х тут працювало транспортне управління ДПУ, після війни МЗС України.
Шовковична, 1/15: замок Ковалевського з котами
Подивись під карниз: там котячі морди, і в них легко впізнати портретну схожість з архітектором Павлом Альошиним. Особняк Миколи Ковалевського будували в 1911–1915 роках і він нагадує феодальний замок у романському дусі: глуха кругла вежа зі шоломоподібною банею й сіра «гранітна» кладка, хоча гранітом облицьовано лише низ, а далі штучний камінь. Будував його батько архітектора, підрядник Федот Альошин. Усередині Ковалевський звелів зробити крихітну кімнату-купе залізничного вагона, на згадку про те, що з дружиною Анною з козацького роду Ісаєвичів познайомився в поїзді. 1997 року на фасаді встановили дошку гетьману Пилипу Орлику, автору першої Конституції України.
Історія
Відомі люди
Микола Ковалевський, гласний міської думи, замовник; Павло Альошин (1881–1961), архітектор; Федот Альошин, підрядник, батько архітектора.
Джерела
Друг О. Вулицями старого Києва. Львів: Світ, 2013, с. 221–223