За Друг, на час будівництва особняка Всеволод Демченко мав шість прибуткових будинків у центрі: на Великій Житомирській, 25, дві садиби на Лютеранській (9 і 11), великий будинок на Мерінгівській (Заньковецької), 7 і два багатоповерхові на Миколаївській (Городецького), 17/1 та Ольгинській, 3. 1916 року він переїхав на Ольгинську, 3. У 1910-х Демченко також очолював Київську повітову земську управу.
Пилипа Орлика, 3: «Будинок з каріатидами» Демченка
Кияни звуть його «Будинком з каріатидами». Особняк муніципального діяча Всеволода Демченка звів Іван Бєляєв: іонічні пілястри, каріатиди, грифони й крилаті жезли Меркурія, цінний зразок неокласицизму в Києві початку XX століття. Демченко, син письменника й етнографа Якова Демченка, був інженером шляхів сполучення й очолював мостову комісію: під його керівництвом у 1908–1909 роках Хрещатик та інші центральні вулиці вимостили гранітним кубиком на бетоні. Він же вів проєкт, як зменшити крутизну Костьольної. 1916 року Демченко переїхав до одного зі своїх шести прибуткових будинків, а особняк продав.
Історія
Відомі люди
Всеволод Демченко (1874–1953), інженер, гласний міської думи, голова мостової комісії; Іван Бєляєв (1872–1913), архітектор.
Джерела
Друг О. Вулицями старого Києва. Львів: Світ, 2013, с. 215–216, 220–221 · Друг О. Вулицями старого Києва. Львів: Світ, 2013, с. 221