За Друг, після Максима Берлинського ділянкою володіли інші власники, які звели двоповерховий кам’яний особняк із садом і фонтаном, що виходив на Єлизаветинську. У різний час особняк належав Улашину й Х. Яцьковському, а у 1880-х тут, за спогадами Н. Полонської-Василенко, жила графиня Орлова. Прибутковий будинок Бубнових звели після 1909 року. Після націоналізації тут жили співробітники органів держбезпеки, по війні був Верховний суд.
Пилипа Орлика, 4: будинок Бубнових
Колись цю ділянку місто виділило історику Максиму Берлинському. Після кількох власників тут з’явився прибутковий будинок давньої купецької родини Бубнових: на картуші над входом досі монограма Арсенія Бубнова. Молодше покоління Бубнових вже не торгувало, а вчилося: тут жив Микола Бубнов, професор загальної історії й декан історико-філологічного факультету університету. Саму вулицю тоді називали «вулицею муніципальних діячів», бо Бубнов, Демченко, Ковалевський і Могильовцев усі були гласними міської думи.
Історія
Відомі люди
Арсеній Бубнов, гласний міської думи, власник будинку; Микола Бубнов (1858–1929), історик, декан історико-філологічного факультету Київського університету.
Джерела
Друг О. Вулицями старого Києва. Львів: Світ, 2013, с. 219–220