За Друг, Старий арсенал займає квартал між колишньою Лаврською та Цитадельною вулицями на території колишнього Вознесенського монастиря, перші відомості про який датовані 1628 роком. У 1688–1707 роках ігуменею була мати Івана Мазепи, Марія Мазепина (у схимі Марія Магдалина). З XVII століття обитель славилася високоякісною вишивкою, гаптуванням сріблом і золотом. За ініціативою настоятельки й коштом Івана Мазепи 1705 року збудували цегляну Вознесенську церкву (розібрана 1798 року під час будівництва арсеналу); кам’яну церкву монастиря, споруджену в 1701–1705 роках, на сучасній вулиці Івана Мазепи також розібрали під арсенал. 1712 року монастир перевели до Флорівського на Подолі. З 1734 року територія перебувала у віданні Артилерійського відомства й стала гарматним двором. Креслення арсеналу, затверджені у вересні 1783 року, підписав генерал-поручик артилерії Іван Меллер; автор проєкту – петербурзький архітектор та інженер німецького походження Карл Йоганн Шпекле. Будівництво, розпочате 1784 року, вів поручик артилерії Бегічев; з 1797 року ним опікувався інженер-генерал Сухтелен, з квітня 1799 року до завершення інженер-генерал-майор Толь. 25 травня 1803 року арсенал передали у відомство генерал-майора артилерії Полєтаєва. Споруда в стилі раннього класицизму, прямокутна з заокругленими кутами й замкненим двором, визначила характер подальшої забудови Печерська; стіни зі світло-жовтої київської цегли, широкі й глибокі пази рустування, простий карниз. Від кінця XVIII до середини XIX століття садиба монастиря стала зброярнею та складом військової амуніції; у XX столітті призначення не змінювалося. 2005 року розпочато реставрацію арсеналу й прилеглих укріплень з пристосуванням під культурно-мистецький і музейний комплекс «Мистецький арсенал».
Івана Мазепи, 10-12: Старий арсенал на місці монастиря матері Мазепи
Перш ніж тут з’явилися гармати, тут вишивали золотом. Квартал займав Вознесенський жіночий монастир, відомий з 1628 року, і в 1688–1707 роках його ігуменею була мати гетьмана, Марія Мазепина, в схимі Марія Магдалина. Обитель славилася вишивкою й гаптуванням сріблом і золотом, а 1705 року за ініціативою ігумені й коштом сина тут звели цегляну Вознесенську церкву. 1712 року монастир перевели на Поділ, з 1734 року територія відійшла артилеристам, а 1798 року церкву розібрали під арсенал. Сам арсенал, прямокутний, з заокругленими кутами й замкненим двором, з руступаної світло-жовтої київської цегли, будували з 1784 по 1803 рік за проєктом петербурзького архітектора Карла Йоганна Шпекле. Майже два століття тут були зброярня й склад амуніції. З 2005 року споруду реставрують як «Мистецький арсенал», і тепер тут проходять великі виставки й мистецькі проєкти.
Історія
Відомі люди
Марія Мазепина (Марія Магдалина, бл. 1624–1707), мати гетьмана Івана Мазепи, ігуменя Вознесенського монастиря в 1688–1707 роках; Іван Мазепа, гетьман, коштом якого 1705 року збудовано Вознесенську церкву; Карл Йоганн Шпекле, архітектор та інженер, автор проєкту арсеналу.
Джерела
Друг О. Вулицями старого Києва. Львів: Світ, 2013, с. 318–320