Після весілля, з 25 липня до 8 серпня 1907 року, Леся Українка і фольклорист Климент Квітка жили тут у квартирі №11 на третьому поверсі флігеля. Пам’ятна дошка поетесі висить на головному будинку, хоча жили вони у дворі. Згодом сусідами по садибі були акторка й режисерка Марія Старицька, фінансист і кооператор Христофор Барановський та педагог Іван Стешенко, майбутній генеральний секретар освіти УНР. Головний будинок 1881 року має еклектичний фасад на десять осей, а у флігелі тепер посольство Італії.
З 1888 року велика садиба належала київському купцеві 2-ї гільдії І. Густману; того ж року він виділив частину ділянки в окреме домоволодіння (№32) і продав його Є. Крижановській, дружині диякона. 1881 року на межі з вулицею споруджено головний будинок (у Зводі — №32-а) з еклектичним фасадом на десять осей. На початку XX століття власницею була М. Павлова, з 1909-го — Є. Макаренко.
Після весілля, з 25 липня до 8 серпня 1907 року, Леся Українка і Климент Квітка жили в квартирі №11 на третьому поверсі флігеля. 1955 року на головному будинку встановили мармурову дошку Лесі Українці, 1971-го її замінили на гранітну. Тут також жили Христофор Барановський (1910–1911), Марія Старицька (1910–1915) та Іван Стешенко (1911–1914).
Наприкінці 1990-х садибу реконструювали, у флігелі розмістилося посольство Італії.
Леся Українка — поетеса; з чоловіком Климентом Квіткою жила тут у квартирі №11 25 липня — 8 серпня 1907 року. Климент Квітка — фольклорист і музикознавець. Марія Старицька — акторка, режисерка, педагогиня; жила тут у 1910–1915 роках. Іван Стешенко — педагог, літературознавець, генеральний секретар освіти УНР; жив тут у 1911–1914 роках. Христофор Барановський — фінансист, директор Союзбанку, діяч кооперативного руху; жив тут у 1910–1911 роках.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua) · Прадідівська слава