1898 · М. Яскевич · неоренесанс
У квартирі №16 цього будинку жив Іван Стешенко — педагог, письменник і з червня 1917-го генеральний секретар освіти УНР, убитий 1918 року в Полтаві. З 1920 до 1941 року тут мешкав музикознавець і фольклорист Микола Грінченко, а з 1900-х — архітектор Володимир Безсмертний, згодом міський архітектор Києва. Будинок 1898 року спроєктував цивільний інженер М. Яскевич на власній ділянці. У 1906–1911 роках тут працювала жіноча гімназія М. Стельмашенка, де вчилося 315 дівчат, а музикознавець Дмитро Ревуцький викладав. Знайди на фасаді гранітну дошку Грінченку 1965 року.
Чотириповерховий будинок 1898 року в ренесансних формах, з кам’яними сходами й ліпниною, спроєктував цивільний інженер М. Яскевич, який 1897 року сам купив ділянку. 1901 року після публічних торгів власником став Полтавський земельний банк, 1906-го — родина Куниш, 1915-го — банкір К. Нордстрем, 1918-го — товариство «Ентін і Марголін».
З 1906 року тут діяла жіноча гімназія М. Стельмашенка, з 1908-го — з повними правами, навчалося 315 учениць; 1911 року гімназія переїхала на Рильський провулок, 10. Викладали в ній Д. Ревуцький і О. Браїловський.
У квартирі №16 жив Іван Стешенко, у 1920–1941 роках — Микола Грінченко, з 1900-х — архітектор Володимир Безсмертний. 1965 року на фасаді встановили гранітну меморіальну дошку М. Грінченку (архітектор Р. Биков).
Іван Стешенко (1873–1918) — педагог, письменник, громадський діяч, з 1917 року генеральний секретар освіти УНР; жив у квартирі №16. Микола Грінченко (1888–1942) — музикознавець і фольклорист; жив тут у 1920–1941 роках. Володимир Безсмертний (1861–1940) — архітектор, київський губернський інженер, міський архітектор Києва (1922–1931); жив тут з 1900-х. М. Яскевич — архітектор і власник; жив тут у 1898–1901 роках.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua)