1875–1913 · В. Ніколаєв · неоренесанс
У 1906–1919 роках тут працювала приватна чоловіча гімназія Андроника Степовича — літературознавця, етнографа й колишнього директора Колегії Павла Галагана, який і сам жив у цьому будинку. У 1910–1913 роках у гімназії викладав літературознавець Феоктист Сушицький. Садиба росла десятиліттями: 1875-го купець М. Гребень почав будувати головний неоренесансний будинок, а далі під наглядом архітектора Володимира Ніколаєва додавали прибудову й флігелі в «цегляному стилі». Сьогодні тут КП «Київпастранс».
1871 року ділянку купив купець Ф. Міхельсон. 1875-го купець М. Гребень звів двоповерховий цегляний флігель і почав будувати головний будинок. Під наглядом архітектора В. Ніколаєва добудовували двоповерхову прибудову до головного будинку (1879), флігель (1882) і триповерхову споруду на правій межі (1887); 1913 року старі господарські споруди розібрали й звели нові.
Власники: А. фон ден Брінкен (1874), М. Гребень (1875–1902), І.-В. Мазаракі (1907–1914), М. Крижанівська (з 1914).
У 1906–1919 роках тут працювала приватна чоловіча гімназія Андроника Степовича, який жив у цьому будинку. Згодом тут були державні установи, тепер — КП «Київпастранс».
Андроник Степович (1856–1936) — літературознавець, етнограф, історик, перекладач, педагог, колишній директор Колегії Павла Галагана; засновник гімназії, жив тут. Феоктист Сушицький (1883–1920) — літературознавець; у 1910–1913 роках викладав у гімназії.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua)