Більшу частину ділянки займав глибокий Афанасіївський яр, засипаний 1897 року. У 1870-х міщанин Г. Бондаревський скупив кілька ділянок; станом на 1874 його садиба, утворена за чотирма купчими, мала П-подібний план, а докупівлю він здійснював 1875 і 1893. Станом на 1894 Бондаревський володів величезною територією, більша частина якої лишалася під яром. 1894 року він продав дві ділянки київському дворянину М. Змієвському. Прокладення 1898 року вулиці Святославської (тепер Липинського) по садибі Змієвського поділило велику садибу на кілька ділянок: на цій вулиці — № 4, 5, 6, 7, 9, на вулиці Франка — № 20 і № 12. У 1900–1918 роках садибою № 7 володів З. Мирович, представник старовинного українського роду; йому також належала ділянка № 11-а.
Зважаючи на сусідню забудову, будинок відносять до рубежу XIX–XX століть; імовірний автор проєкту — архітектор М. Гарденін. Чотириповерховий мурований будинок із напівпідвалом, у плані прямокутний, з двосхилим дахом. Стилістика історизму зі стриманим оздобленням: асиметрична композиція чолового фасаду навколо центральної розкріповки з пілястрами та невисоким аттиком, пілястри прикрашено лавровими підвісками й прямокутними фільонками з багатопелюстковою квіткою. У лівій частині — отвір проїзду, над яким антресольне приміщення колишньої дворницької. Замкові камені вікон четвертого поверху увінчано волютами, над ними — смуги зубчастого орнаменту. У парадному збереглися первісні сходи й ажурні металеві деталі. Звід пам’яток вважає будинок типовим зразком недорогого прибуткового житла доби історизму.
У 1910-х у кв. № 5 мешкало подружжя Савенків. Надія Савенко (сценічне ім’я Новоспаська; 1877–1964) — оперна та концертно-камерна співачка (лірико-драматичне сопрано), солістка Міського театру в Києві (1901–1905, 1906–1909), виконала десятки партій в операх, з 1909 займалася концертною діяльністю й викладанням у Народному будинку; співак Ф. Шаляпін високо цінував її талант. Її чоловік Анатолій Савенко (1874–1922) — адвокат, журналіст, депутат 3-ї і 4-ї Державної думи, голова Клубу російських націоналістів у Києві (1908–1917), який ставив за мету дискредитувати український національний рух.