Будинок збудовано 1888 року на замовлення купця І.-Н. Тульчинського, спершу він був двоповерховим, а в радянський час його надбудували. Ділянка колись входила до наріжної садиби на Володимирській, 61/11 і була відокремлена 1910 року. У 1919–1924 роках тут діяла мистецька студія з живописним і скульптурним відділеннями художньої секції єврейської культурно-просвітницької організації «Культурна ліга» (1918–1925). Керували нею скульптор Н. Аронсон (1920) та скульптор і графік М. Епштейн (1923–1924). Вчилося тут багато дітей та юнаків, батьки яких загинули під час єврейських погромів. Студія організовувала виставки у школах Києва, а 1924 року — в Америці. У вересні 1921-го відкрили Музей пластичних мистецтв, в організації якого брали участь скульптор І. Чайков і театральний художник Н. Шифрін, вихованець Рисувальної школи М. Мурашка. Згодом студію реорганізували у Другу державну єврейську індустріальну художню профшколу з п’ятьма відділеннями: малярсько-декоративним, макетно-театральним, скульптурним, граверним і фотографічним. Її завідувачем був Епштейн. 1931 року, з ліквідацією національних навчальних закладів, школи перетворили на звичайні. Тепер у будинку медичний заклад.
Житловий будинок споруджено 1888 року на замовлення купця І.-Н. Тульчинського. Первісно двоповерховий, у радянський час надбудований. Ділянка, на якій розташований будинок, раніше входила до складу наріжної садиби на Володимирській, 61/11 і була відокремлена 1910 року.
У 1919–1924 роках у будинку діяла мистецька студія з живописним і скульптурним відділеннями художньої секції єврейської культурно-просвітницької організації «Культурна ліга» (1918–1925). Нею керували: 1920 — скульптор Н. Аронсон, 1923–1924 — скульптор і графік М. Епштейн. Тут навчалося багато дітей та юнаків, батьки яких загинули під час єврейських погромів. Студія організовувала виставки в школах Києва, а 1924 року — в Америці. У вересні 1921 року тут відкрили Музей пластичних мистецтв, в організації якого активно брали участь скульптор І. Чайков і театральний художник, вихованець Рисувальної школи М. Мурашка Н. Шифрін. Унаслідок переслідування ліги з боку радянської влади припинили діяльність художня секція та мистецька студія. Студію реорганізували у Другу державну єврейську індустріальну художню профшколу, якою завідував М. Епштейн. Вона мала п’ять відділень: малярсько-декоративне, макетно-театральне, скульптурне, граверне й фотографічне. Одночасно діяла єврейська музична профшкола. З ліквідацією національних навчальних закладів у 1931 році їх перетворили на звичайні школи. Тепер у будинку міститься медичний заклад.
Н. Аронсон — скульптор, керував студією 1920 року. Марк Епштейн — скульптор і графік, керував студією 1923–1924 та завідував профшколою. Йосип Чайков — скульптор, брав участь в організації Музею пластичних мистецтв 1921 року. Н. Шифрін — театральний художник, вихованець Рисувальної школи М. Мурашка. І.-Н. Тульчинський — купець, замовник будинку.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/volodimirska/zhitloviy-budinok-1888-v-yakomu-mistilasya-mistetska-studiya-kulturnoyi-ligi
Вікіпедія: Вікі любить пам’ятки/Київ