Велика кам’яниця на розі, що замикає перспективу вулиці, збудована так, щоб її впізнавали здалеку: чотиригранна наметова баня на розі, великі еркери з третього по п’ятий поверх, ліплений фриз у стилі модерн і червоний граніт на нижніх поверхах. Усередині — величезний вестибюль, мармурові сходи, ліфти, переговорні труби й навіть система кондиціонування, що збирала пил — в 1910-х, на хвилиночку.
До революції тут мешкав лікар Євген Скловський — педіатр, який 1911 року відкрив у Києві перші дитячі ясла. А після війни, 1944-го, будинок віддали Академії наук, і сходами почали ходити академіки: хімік Анатолій Бабко, мовознавець Іван Білодід, ботанік Микола Гришко, чиє ім’я тепер носить Ботанічний сад, ботанік Дмитро Зеров, механік Микола Корноухов, гідравлік Георгій Сухомел, математик Йосип Штокало. У деяких квартирах досі збереглися первісне ліплення й паркет, а в квартирі № 8 — біла кахляна груба.
Будинок зведений 1910–1912 років для Б. Мороза: сім–восьмиповерховий цегляний, складний у плані через кутову ділянку, перепад рельєфу та прагнення максимально використати площу. Два невеликі подвір’я з трьох боків оточені об’ємом будинку й сполучаються між собою проїздами. Наріжну частину увінчує декоративна чотиригранна наметова баня, розрахована на сприйняття здалеку; для фасадів використано великі еркери, залізобетонні огорожі балконів і лоджій, великомасштабне ліплення фриза в стилі модерн, керамічну плитку червоного кольору, а нижні поверхи облицьовано червоним гранітом. Парадний вхід з боку вулиці Гетьмана Павла Скоропадського (тоді Льва Толстого) має засклені фацетованим склом двері, величезний вестибюль із кесонованою стелею, мармурові тримаршові сходи й скульптуру над нішею; значно скромніший вхід з боку Володимирської.
У будинку збереглися ліпні плафони у стилі модерн з елементами неокласицизму й ампіру, квартира № 8 з первісним плануванням, кутова груба з білими кахлями, метласька плитка в холах, кована огорожа сходів. Опалення було водяним, будинок мав систему кондиціонерів («пилососи для забору пилу»), переговорні пристрої в квартирах і під’їздах та два ліфти.
У 1910–1920-х роках мешкав педіатр Євген Скловський (1869–1930), співробітник Київського університету, завідувач відділу охорони материнства й дитинства; 1911 він організував перші в Києві дитячі ясла. 1944 після повернення з евакуації значну частину житлових приміщень передали АН УРСР. Тут жили академіки: Анатолій Бабко (кв. № 42), Іван Білодід (кв. № 31), Андрій Василенко (кв. № 27), Микола Гришко (кв. № 8), Дмитро Зеров (кв. № 41), Микола Корноухов (кв. № 7), Георгій Сухомел (кв. № 40), Йосип Штокало (кв. № 6); а також члени-кореспонденти — Костянтин Гуслистий, Олександр Котельников, Олександр Пеньков, Яків Фіалков. За даними Зводу, частину приміщень займали посольства Бразилії та Естонії, на першому поверсі були магазини.
Євген Скловський — педіатр, співробітник Київського університету, 1911 організував перші в Києві дитячі ясла; мешкав у будинку в 1910–1920-х. Микола Гришко — ботанік, академік АН УРСР, засновник і директор Центрального республіканського ботанічного саду (нині носить його ім’я); мешкав у кв. № 8. Дмитро Зеров — ботанік-мохознавець, академік, директор Інституту ботаніки; мешкав у кв. № 41. Іван Білодід — мовознавець, академік, віцепрезидент АН УРСР; мешкав у кв. № 31. Анатолій Бабко — хімік, академік; мешкав у кв. № 42. Андрій Василенко — вчений у галузі машинобудування й сільськогосподарської механіки, академік. Микола Корноухов — спеціаліст із будівельної механіки, академік, директор Інституту будівельної механіки. Георгій Сухомел — гідравлік, академік, директор Інституту гідрології й гідротехніки. Йосип Штокало — математик й історик науки, академік.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/volodimirska/zhitloviy-budinok-moroza-b-v-191012-v-yakomu-prozhivali-vidomi-vcheni; Вікіпедія: Вікі любить пам’ятки/Київ