1870-ті · В. Сичугов · цегляний стиль («вишиванкова» цегляна кладка)
Академік архітектури В. Сичугов збудував цей будинок для родини Шкотів — киян британського походження. Фасад прикрашає притаманний Сичугову візерунок цегли, схожий на вишивку: чарунковий карниз, лиштви вікон, ланцюжки рустів. Первісно двоповерховий, після Другої світової його надбудували третім поверхом, заповнили проміжок із сусіднім № 32 і втратили два симетричні цегляні обеліски, що формували силует. У 1880-х тут мешкав Василь Образцов — терапевт, пізніше професор Київського університету, засновник київської терапевтичної школи. Через прогресивні погляди університетське керівництво відмовило йому в посаді приват-доцента, і він практикував приватно. У листопаді 1886 року, лікуючи одного хворого, зробив відкриття, що започаткувало метод пальпації органів черевної порожнини та безпосередньої перкусії. У 1910-х тут містилася редакція газети «Чехослов’янин» чеською мовою — співпрацював чеський письменник Ярослав Гашек, а жив редактор В’ячеслав Швиговський.
Будинок споруджено за проєктом академіка архітектури В. Сичугова для родини Шкотів, киян британського походження. Він триповерховий (первісно двоповерховий), цегляний, на цокольному поверсі, у плані близький до Г-подібного. Після Другої світової війни надбудовано ще один поверх і заповнено проміжок між цим та сусіднім (№ 32) будинками. В оформленні фасаду застосовано притаманний творчості В. Сичугова візерунок цегли, що нагадує вишивку: облицювальна цегла утворила чарунковий карниз, лиштви вікон і ланцюжки рустів. Під час надбудови втрачено два симетричні цегляні обеліски у завершенні. Цокольний поверх призначався під торговельні приміщення, інші — під житло.
У 1880-х роках тут мешкав Василь Образцов (1849–1920) — терапевт, з 1893 професор Київського університету, засновник київської терапевтичної школи. У цей час університетське керівництво через його прогресивні громадські погляди відмовило йому в посаді приват-доцента, і він займався приватною практикою. У листопаді 1886 року під час лікування одного з хворих зробив відкриття, на основі якого започатковано метод пальпації органів черевної порожнини та безпосередньої перкусії, що відіграло значну роль у діагностиці внутрішніх хвороб.
У 1910-х роках в будинку містилася редакція газети «Чехослов’янин», що виходила чеською мовою; співпрацював з нею чеський письменник Ярослав Гашек. Тут проживав редактор газети В’ячеслав Швиговський. Нині будинок займає установа.
Василь Образцов — терапевт, професор Київського університету, засновник київської терапевтичної школи; у 1880-х жив у цьому будинку.
В. Сичугов — академік архітектури, автор проєкту.
Шкоти — кияни британського походження, для яких збудовано будинок.
В’ячеслав Швиговський — редактор газети «Чехослов’янин», мешкав у будинку.
Ярослав Гашек — чеський письменник, співпрацював із газетою «Чехослов’янин».
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/volodimirska/zhitloviy-budinok-1870-h-rr_-v-yakomu-prozhivav-obraztsov-v-p_-mistilasya-redaktsiya-gazeti-chehoslovyanin
Вікіпедія: Вікі любить пам’ятки/Київ