1913–1914, 1924–1928 · В. Щуко, інж. С. Прокоф’єв · неокласицизм
Будинок звели 1913–1914 років для губернської земської управи — органу, що опікувався школами, лікарнями, дорогами й поштою. Колонна зала засідань вважалася однією з найкращих у місті. Але історія тут похмура. У 1920-х це Палац праці, 1934–1938 — ЦК КП(б)У, потім органи держбезпеки. У 1941–1943 роках тут сиділо гестапо, і в його казематах були ув’язнені члени київського підпілля ОУН: поетка Олена Теліга, бандурист Михайло Теліга, журналісти Іван Рогач та Ярослав Оршан, поет Іван Ірлявський, сестра Лесі Українки Ізидора Борисова. Після війни тут під слідством тримали шістдесятників Івана Світличного, Василя Стуса, Валерія Марченка, Гелія Снєгірьова. Тепер у будинку Служба безпеки України.
Будинок споруджено за одним із варіантів конкурсного проєкту петербурзького архітектора В. Щуко (інженер С. Прокоф’єв): в основному 1913–1914 років, остаточно завершено 1924–1928. Первісний задум — образ середньовічної ратуші з високою вежею над входом — не здійснили. Чотириповерховий цегляний будинок з мансардою симетричний відносно головного входу; центр — вестибюль і зала засідань, виділені доричним портиком із фронтоном. Прямокутна зала засідань, оточена з трьох боків спареними колонами, що несуть балкон, вважалася однією з кращих у місті.
До 1918 року тут була губернська земська управа, що опікувалася народною освітою, охороною здоров’я, дорогами, водопостачанням і поштою. У 1920-х — на початку 1930-х — Палац праці з радами профспілок і Київською секцією наукових працівників. 1934–1938 — ЦК КП(б)У, згодом органи держбезпеки.
1941–1943 років тут було гестапо; у його казематах утримували членів київського підпілля, зокрема ОУН: поетку Олену Телігу, журналістів Івана Рогача та Ярослава Оршана, сестру Лесі Українки Ізидору Борисову, поета Івана Ірлявського, бандуриста Михайла Телігу, професора К. Гупала. У повоєнні роки тут під час слідства тримали учасників українського руху опору: Івана Світличного (1965), Василя Стуса (1972, 1979–1980), Валерія Марченка, Гелія Снєгірьова. Тепер тут Служба безпеки України.
Олена Теліга — поетка, учасниця ОУН, 1942 року ув’язнена тут гестапо. Михайло Теліга — бандурист, її чоловік. Іван Рогач, Ярослав Оршан — журналісти. Іван Ірлявський — поет. Ізидора Борисова — сестра Лесі Українки. Іван Світличний, Василь Стус, Валерій Марченко, Гелій Снєгірьов — шістдесятники й правозахисники, яких тут тримали під слідством. В. Щуко — архітектор будинку.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua, автори К. Колибанова, О. Кучерук, Т. Трегубова, В. Ясієвич), https://pamyatky.kiev.ua/streets/volodimirska/zemska-uprava-191314