Первісно триповерховий будинок споруджено за проєктом київського єпархіального архітектора Є. Єрмакова на місці дерев’яної Златоустівської церкви, перенесеної з Подолу 1768 року й розібраної 1874-го. Підрядні роботи вів Ф. Альошин. З боку Володимирської вулиці виступав п’ятигранний ризаліт, на третьому поверсі якого містилася домова церква Іоанна Златоуста, освячена в жовтні 1903 року; згодом знесена. Пізніше будинок надбудували ще на один поверх, а в 1970-х на місці ризаліту звели семиповерховий наріжний корпус. Декор фасаду модельовано лицьовою та лекальною цеглою.
Київське православне релігійно-просвітницьке товариство проводило читання й бесіди в громадських залах, чайних, їдальнях, лікарнях, нічліжних притулках, казармах — загалом у 25 пунктах Києва, на релігійні, історичні, медичні та сільськогосподарські теми. Товариство влаштовувало бібліотеки, читальні, школи, недільні й вечірні класи.
1903–1920 років тут працював богослов Дмитро Богдашевський, останній ректор Київської духовної академії, у 1910-х — голова товариства. Діловодом товариства й настоятелем церкви був професор академії Микола Гроссу. Тепер у будинку Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування та Державний науково-дослідний і проєктний інститут містобудування.