1881; надбудова 1909 · В. Ніколаєв; О. Феокритов (надбудова 1909) · модерн (первісно неоготика)
Будинок стоїть на крутому схилі, що спускається до урочища Гончарі, на місці колишнього фруктового саду. 1881 року мировий суддя І. Мацнєв замовив Володимирові Ніколаєву триповерховий будинок у неоготиці. Потім 26 років садибою володіла родина Меранвіль де Сен-Клер, далі — Е. Кафталь. А 1909-го архітектор О. Феокритов, який сам тут жив, надбудував два поверхи й переодягнув фасади в модерн. Тож архітектор перебудовував будинок, у якому мешкав сам.
Будинок стоїть на червоній лінії вулиці, на ділянці з крутим рельєфом, що понижується до урочища Гончарі. Ділянка входила до великого землеволодіння (нинішні № 10–14), яке 1858 року придбала А. Завойко; її нащадки згодом продавали його частинами.
Ділянку з фруктовим садом купив мировий суддя І. Мацнєв і 1881 року за проєктом архітектора В. Ніколаєва почав будувати тут триповерховий будинок у стилі неоготики. З 1882 року протягом 26 років садибою володіла родина Меранвіль де Сен-Клер, потім Е. Кафталь.
1909 року за проєктом архітектора О. Феокритова, який мешкав у цьому будинку, надбудовано два верхні поверхи, а фасади перероблено в стилі модерн.
Володимир Ніколаєв — архітектор, автор будинку 1881 року. І. Мацнєв — мировий суддя, замовник. О. Феокритов — архітектор, мешканець, автор надбудови 1909 року.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua)