У 1870-х роках садиба належала дворянину, губернському секретарю С. Фаліпському; тут стояли дерев’яний двоповерховий будинок з двома крамницями, флігелі, сараї й льодовня. 1896 року за заповітом садиба перейшла до його дружини, 1901-го її з торгів придбала вдова купця М. Цейтлін, а 1905 року ділянку перекупив відомий київський підприємець, власник кількох друкарень, гласний Міської думи й громадський діяч Т. Чоколов. Згодом власницею була дворянка С. Чоколова.
Прибутковий будинок у стилі раціонального модерну звели на місці знесених старих споруд. У ньому було 15 чотири- та п’ятикімнатних квартир, у підвалі й на першому поверсі під’їзду № 2 містилася друкарня «І. І. Чоколов».
Інтер’єри теж у модерні: ліпні плафони з геометризованими рослинними мотивами й фризами — птах із головою й ногами грифона та хвостом пави на тлі листя аканта, дерево з оленем, вороном на гілках і журавлем на скелі. Збереглися кілька кахляних груб, паркет, віконні рами, фурнітура, метласька плитка. Під час ремонтів частину декору фасадів та інтер’єрів втрачено. Тепер на першому поверсі дитсадок.