1892 року власником садиби став штабс-капітан О. Данилевський, 1898-го — купець Ф. Поллак, який володів нею до 1916 року. Площа земельної ділянки на той час становила понад 2529 квадратних сажнів. 1899 року за проєктом архітектора А.-Ф. Краусса розпочали спорудження будинку (сучасний № 66), який з’єднали тамбуром із двоповерховою спорудою Троїцьких лазень, збудованою 1892 року. На початку 1900-х завершено будівництво на обох прибуткових спорудах, що стояли на межі з вулицею. У будинку № 66 на другому–четвертому поверхах розміщувалися чотири- й п’ятикімнатні квартири, у № 68 — п’ятикімнатні; на перших і підвальних поверхах були дво- й трикімнатні квартири, а більшість приміщень займали магазини, склади й майстерні. До 1990-х років будинки зберігали житлове призначення.
Будинок № 66 чотириповерховий з підвалом, мурований, пофарбований, прямокутний у плані, складається з двох суміжних об’ємів, сходові клітки яких (парадну й чорну) розміщено на поперечних осях плану. Дах вальмовий з бляшаною покрівлею. Оздоблений із використанням елементів ренесансу. Завдяки композиційному рішенню та майже ідентичній пластиці окремі крила складають цілісний чоловий фасад завдовжки 80 метрів. Композиція фасаду № 66 дев’ятидільна: одноосьові третю та сьому частини з входами й двоосьові першу, п’яту (центральну) та дев’яту виділено розкріповками, акцентованими пілястрами великого ордера на третьому–четвертому поверхах із модернізованими коринфськими капітелями. Центральну розкріповку вінчають трикутний фронтон і фігурний аттик, бічні — аттики з трьома арочками. Фасад № 68 п’ятидільний і ґрунтується на тому ж ритмі, з розкріповками, аттиками з арками та фронтончиками. Перемички вікон прикрашено замковими каменями, фриз — дрібним ліпленим орнаментом, а балкони трьох верхніх поверхів мають візерунчасті металеві огорожі. Збережено ґрати огородження даху. Споруда — зразок прибуткового будинку періоду інтенсивної забудови Києва кінця XIX — початку XX століття, фасади якого перенасичені архітектурними деталями. Нині на першому поверсі розташовані торговельні заклади. У джерелі вулицю названо Червоноармійською.