Будинок споруджено в 1900-х роках як школу. За планом він був типовим для таких закладів: посередині широка рекреація, з боків класні кімнати. У радянський час він далі працював як школа. Під час Великої Вітчизняної війни в нього влучила авіабомба. У перші повоєнні роки зруйновану споруду повністю перебудували під адміністративний будинок «Бурвугілля»; саме тоді сформувалася сучасна архітектура будинку й з’явилося крило вздовж вулиці Ділової (тоді — Димитрова). Коридорну систему планування збережено і в новому обсязі.
Після переведення «Бурвугілля» до Донецька (1972) і до 1991 року будинок використовував 7-й трест, потім у ньому містилася проектна організація. У 1970-х роках перший поверх колишньої школи докорінно реконструювали під кінотеатр (імені Ватутіна); стіни першого поверху частково облицювали гранітом і вапняком, над ним влаштували великий плаский дашок. Входів до кінотеатру п’ять, з боку Великої Васильківської; входи до адміністративної частини — у наріжній частині, з боку Великої Васильківської та Ділової. Тепер приміщення кінотеатру за призначенням не використовується, будинок офісний.
Чотириповерховий, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний. Вздовж вулиці Ділової перший поверх напівпідвальний із приямком. Фасади пофарбовано у два кольори — блакитні стіни й білі деталі. Перекриття пласкі, дерев’яні, є ліфти, покрівля двосхила, дворові фасади мають ризаліти. Фасади вирішено у класичних мотивах, характерних для радянської архітектури 1950-х: наріжжя й центр фасаду по Великій Васильківській трохи виступають, наріжна частина завершується високим парапетом, що імітує щипець, перші два поверхи об’єднує декоративна арка. Горизонталь композиції задають вінцевий карниз і потужний пояс між другим і третім поверхами у формі карниза римського іонічного ордера. В простінках двох перших поверхів — лопатки, двох останніх — пласкі подвійні пілястри. Про колишню приналежність до «Бурвугілля» нагадує ліплене зображення перехрещених відбійного молотка й кайла в обрамленні гілок. Автор Зводу оцінює будинок як цікавий зразок ретроспективного напряму радянської архітектури передвоєнних і перших повоєнних років.