Нинішній будинок споруджено за проектом техніка-будівничого А.-Ф. Краусса на замовлення останнього власника садиби Я. Барухіна, який володів нею до націоналізації в радянський час. 1918 року в садибі містилося Перше Єврейське товариство кооперативів.
Чотириповерховий, цегляний, прямокутний у плані, перекритий двосхилим дахом; глухі брандмауери примикають до сусідніх будинків. Перший поверх призначався для закладів торгівлі. Вирішений у формах історизму. Семичастинна композиція 15-віконного чолового фасаду сформована трьома пласкими ризалітами: центральний, де влаштовано вхід, увінчано трикутним фронтоном з ліпленим картушем у тимпані та двоступінчастим парапетом, бічні завершено невисокими прямокутними парапетами. Оздоблення кожного поверху різне: перший членують рустовані лопатки, другий — лопатки з прямокутних кесонів, а півколони витягнутих пропорцій, що об’єднують третій і четвертий поверхи, внизу мають канелюри та увінчані коринфськими капітелями. Вікна нижніх поверхів прямокутні, верхніх — аркові, обрамлені малими пілястрами та півколонами. Фасад завершує карниз значного виносу. Площину пофарбовано в жовтий колір, на якому ефектно виділяються білі півколони, карнизи й архівольти над вікнами четвертого поверху. Звід називає будинок характерним зразком київського прибуткового будинку з магазинами на першому поверсі, в оздобленні якого застосовано модернізовані елементи різних стилів. Нині на першому поверсі ресторан і магазин.