З середини XIX століття ділянкою володів купець А. Крюков та його нащадки. 1885 року вона перейшла у власність селянина О. Соколова. У 1890-х роках новий власник знищив усю одноповерхову дерев’яну забудову й повністю перепланував ділянку. Будівлі споруджено за проектом архітектора А.-Ф. Краусса (садиба 1899–1900).
Головний будинок стоїть на розі вулиць. Чотириповерховий із підвалом, цегляний, Г-подібний у плані, зі зрізаним наріжжям; коротше крило виходить на Велику Васильківську, торці прилягають до сусідніх будинків. Чотирисекційний, із пласкими перекриттями й двосхилим дахом із бляшаною покрівлею. Оформлений еклектично з використанням ренесансно-барокових елементів.
Фасади рівноцінні за значенням, але різної довжини й композиції. Зрізане наріжжя підкреслено прямокутним в плані еркером, що об’єднує третій і четвертий поверхи й спирається на дві масивні фігурні консолі з ліпленим орнаментом. Три грані еркера завершують лучкові фронтони з ліпленням у тимпанах, над ними підноситься квадратний у плані стилобат із трикутними фронтончиками, увінчаний восьмигранною банею зі сферичною маківкою; наріжжя еркера підкреслюють коринфські колони на високих п’єдесталах. Фасад на Жилянській поділено на п’ять частин, друга й четверта (з входами) виділені розкріповками з півколонами великого коринфського ордера та трикутними фронтонами з картушами. Фасад на Великій Васильківській поділено на чотири частини за тим самим принципом. Прямокутні вікна трьох верхніх поверхів мають замкові камені й різний для кожного поверху декор; вікна четвертого поверху в розкріповках і еркері — півциркульні, з малими коринфськими колонками й архівольтами. У верхній частині простінків третього та четвертого поверхів — лев’ячі маскарони. Фриз прикрашає дрібне ліплення рослинного орнаменту та сухарики. Дворові фасади скромні. Нині на першому поверсі магазини й офіси.