BRUK

Велика Васильківська, 39Б — прибутковий дім Вереденко

1888; надбудова 1941 · П. Тустановський (ймовірно); надбудова — А. Хазанов · спрощений неоренесанс (історизм)

Історію цієї ділянки простежують з початку 1870-х. За купчою 1879 року садибне місце площею 300 квадратних сажнів належало дружині колезького реєстратора О. Вереденко. 1888-го вона придбала сусідню ділянку дворянки Є. Скуратовської, де стояли старі дерев’яні одноповерхові споруди, і того ж року звела новий двоповерховий цегляний будинок. Проект не знайшли, а датували будівлю за майновими документами власниці; автором, імовірно, був архітектор П. Тустановський. 1891 року ділянку продали київському купцю першої гільдії Ш. Боришпольському, а 1894-го її купив купець Л. Ільчицький. В різні роки тут були перукарня, бакалійна лавка, магазини готового одягу та білизни, столярна та годинникова майстерні, пральня. Нинішній чотириповерховий вигляд будинок отримав 1941 року: надбудову за проектом архітектора А. Хазанова зробили зі спрощеним повторенням членувань першого обсягу. Фасад симетричний, центр виділено розкріповкою зі ступінчастим атиком, а угорі розкріповку прикрашають дві цегляні вази.

Відкрити на мапіРозкажи історію будинку

Історія

Історія забудови ділянки простежується з початку 1870-х років. За купчою 1879 року садибне місце площею 300 кв. сажнів належало дружині колезького реєстратора О. Вереденко. 1888-го вона придбала також сусідню ділянку дворянки Є. Скуратовської (№ 49, пізніше № 47-б), де стояли старі дерев’яні одноповерхові споруди. Того ж року тут зведено новий двоповерховий цегляний будинок; його проект не знайдено, а датування зроблено на підставі аналізу майнових документів власниці. Імовірно, автором проекту був архітектор П. Тустановський. Первісно садиби існували окремо, згодом їх об’єднали під одним № 47 з літерами «а» і «б», що й зумовило сучасну літеру 39-б.

1891 року О. Вереденко продала ділянку київському купцю 1-ї гільдії Ш. Боришпольському, 1894-го її купив купець Л. Ільчицький. У садибі в різні роки були перукарня, бакалійна лавка, магазини готового одягу й білизни, столярна й годинникова майстерні, пральня. 1940 року на замовлення всесоюзного об’єднання «Союзмехторг» Наркомату торгівлі СРСР розробили проект надбудови двоповерхового будинку (автор — архітектор А. Хазанов); надбудова 1941 року наслідувала членування первісного обсягу у спрощених формах. Первісно в односекційному двоповерховому обсязі було по дві квартири на поверсі; нині планування частково змінено.

Нині будинок чотириповерховий, цегляний, тинькований, прямокутний у плані, з пласкими перекриттями по дерев’яних балках і двосхилим дахом. Вирішений у спрощених неоренесансних формах. Композиція головного фасаду симетрична, парадний і чорний сходові вузли розташовано по центру. Центр виділено розкріповкою з парадним входом, що завершується тридільним ступінчастим атиком; бічні осі акцентовано балконами. На першому поверсі три широкі прорізи з входами до магазинів, ліворуч — проїзд у двір. Вікна другого поверху мають прямі сандрики, третього — пласкі замкові камені, четвертого — здвоєні масивні прямокутні сандрики. Верх розкріповки акцентовано двома цегляними вазами. Звід називає будинок типовим зразком забудови вулиці в стилістиці історизму кінця XIX століття.

Відомі люди

О. Вереденко — дружина колезького реєстратора, власниця ділянки, збудувала будинок 1888 року. Ш. Боришпольський — київський купець 1-ї гільдії, власник з 1891 року. Л. Ільчицький — купець, власник з 1894 року. П. Тустановський — архітектор, імовірний автор проекту. А. Хазанов — архітектор проекту надбудови 1940 року.

Джерела

Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/chervonoarmiyska/zhitloviy-budinok-1888-1941

← Велика Васильківська, 38Велика Васильківська, 40 →