Будинок, споруджений на початку XX століття, вирішений у стилі модерн і є виразним зразком цього стилю в київській архітектурі. Чоловий восьмивіконний фасад симетричний; центральну виступну частину на дві віконні осі акцентовано ступінчастим завершенням, середні прорізи бічних частин — низкою балконів. Вертикальні членування підкреслено лопатками, що підносяться над рівнем карниза, горизонтальні — наскрізним гуртом між другим і третім поверхами та короткими гуртами між третім і четвертим. Головний вхід розташований у правій частині центрального об’єму, ліворуч — арковий проїзд на подвір’я.
Декор фасаду багатий: тонкі дуги над входом і вікном та широке бетонне обрамлення над проїздом із замковими каменями, орнамент у вигляді кільця з вертикальними й горизонтальними стрічками між третім і четвертим поверхами, скульптурне зображення жіночої голівки та стилізований лист аканта на замкових каменях арок четвертого–п’ятого поверхів. Обрамлення вікон і підвіконня виконано для кожного поверху індивідуально; підвіконня п’ятого поверху стилізовано під балюстраду. Місця втраченої майолікової плитки на фризі та підвіконнях четвертого поверху пофарбовано в синій і теракотовий кольори, стіну — в зелений. Дворовий фасад лаконічний, з трьома ризалітами.
Після ремонту 1975 року проведено перепланування: на місці чорних сходів змонтовано ліфт, на поверсі влаштовано чотири окремі квартири, перекриття над кухнями й санвузлами замінено бетонними. В інтер’єрі збереглися металева огорожа сходів з дубовими поручнями, кахельна підлога у вестибюлі та на майданчиках, фрагменти ліплення. Нині напівпідвальний і перший поверхи займають торговельні та офісні приміщення.