BRUK

Велика Васильківська, 104 — лікарня Київського благодійного товариства

1909–1910 · Є. Єрмаков · раціональний модерн

Тут лікували киян, які не мали чим платити. З 1891 року ділянка належала Київському благодійному товариству, і спершу діяла безкоштовна амбулаторія з видачею ліків для неімущих. 1893-го філантроп Н. Терещенко коштом спорудив для неї окремий одноповерховий будинок за проєктом архітектора В. Ніколаєва (він не зберігся). А в 1909–1910 роках з’явилася лікарня на 18 ліжок із хірургічним відділенням: проект єпархіального архітектора Є. Єрмакова, штатного техніка товариства, гроші дав лісопромисловець і меценат С. Могилевцев, медичне обладнання допомогли придбати цукрозаводчик О. Терещенко та його сестра В. Ханенко. Лікарнею з 1910 до 1914 року завідував професор Карл Трітшель, лікар і викладач Університету св. Володимира, співзасновник Вищих жіночих курсів. У тилу збудували каплицю для відспівування, яку 1999–2000 перебудували на церкву св. Романа Солодкоспівця. Лаконічний фасад у стилі раціонального модерну — без зайвого, як і належить лікарні. У 1920-х тут був Дім немовляток, а потім дитяча поліклініка.

Відкрити на мапіРозкажи історію будинку

Історія

З 1891 року ділянка належала Київському благодійному товариству, опікунками якого були дружини вищих посадових осіб. Того ж року тут відкрили безкоштовну амбулаторію з видачею ліків для неімущих киян (за підтримки дружини генерал-губернатора). 1893 року коштом філантропа Н. Терещенка для амбулаторії збудували одноповерхову будівлю по фронту нинішньої вулиці Лабораторної за проектом арх. В. Ніколаєва; вона не збереглася.

У серпні 1909 — жовтні 1910 року в садибі зведено новий корпус безкоштовної стаціонарної лікарні з хірургічним відділенням. Одночасно в тилу побудовано каплицю для відспівування небіжчиків; із заходу до неї прилягало приміщення для розтину (не збереглося). Автор проекту — єпархіальний архітектор Є. Єрмаков, штатний технік товариства. Будівництво фінансував київський лісопромисловець і меценат С. Могилевцев; у забезпеченні медичним обладнанням брали участь цукрозаводчик О. Терещенко та його сестра В. Ханенко. Лікарні присвоїли ім’я дружини генерал-губернатора Є. Трепової, яка значно сприяла організації закладу. Лікарня була розрахована на 18 ліжок і приймала переважно хірургічних хворих, а амбулаторія — хворих за всіма профілями.

Лікарняний корпус двоповерховий із підвалом, цегляний, тинькований, прямокутний у плані, з ризалітами на видовжених фасадах; планування коридорного типу, перекриття пласкі, дах вальмовий. Фасад паралельно вулиці лаконічно оформлено в стилі раціональний модерн із декоративними геометричними елементами. Головний вхід підкреслено ризалітом, над ним був напис з іменем Є. Трепової (не зберігся). Вирізняється об’єм операційної з великим вікном на другому поверсі (спочатку вона мала й верхнє освітлення через скляний ліхтар). Цегляні димарі втрачені.

Каплиця цегляна, тинькована, прямокутна, з півциркульним фронтоном над входом; її первісне завершення у вигляді приземкуватого шатра з хрестом втрачене. У 1999–2000 роках каплицю перебудували на церкву: до північного фасаду прибудували об’єм, завершили дерев’яною вежею, чоловий фасад увінчали дерев’яним лучковим фронтоном. 2000 року церкву освячено в ім’я св. Романа Солодкоспівця.

Після революції в садибі й далі працювали медичні установи, зокрема в 1920-х роках Дім немовляток. У повоєнні роки по фронту Великої Васильківської та Лабораторної збудували корпус поліклініки, а в колишній лікарні містилася дитяча поліклініка № 1. Каплицю використовували для господарських потреб. На час запису в Зводі споруди перебували на ремонті. Звід називає комплекс цікавим зразком медичного закладу початку XX століття.

Відомі люди

Карл Трітшель (1842–1914) — лікар і вчений, завідувач кафедри окремої терапії з госпітальною клінікою Університету св. Володимира, співзасновник Вищих жіночих курсів і Товариства швидкої медичної допомоги в Києві; завідував лікарнею й амбулаторією в 1910–1914 роках. Є. Єрмаков — єпархіальний архітектор, штатний технік благодійного товариства, автор проекту лікарні. С. Могилевцев — київський лісопромисловець і меценат, що фінансував будівництво. Н. Терещенко — філантроп, коштом якого 1893 року збудували амбулаторію. О. Терещенко — цукрозаводчик, допомагав із медичним обладнанням. В. Ханенко — сестра О. Терещенка, також допомагала з обладнанням. В. Ніколаєв — архітектор амбулаторії 1893 року. Є. Трепова — дружина генерал-губернатора, на її честь названо лікарню; С. Ігнатьєва — дружина генерал-губернатора, за чиєї підтримки 1891 року відкрито амбулаторію.

Джерела

Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/chervonoarmiyska/likarnya-kiyivskogo-blagodiynogo-tovaristva-190910-v-yakiy-pratsyuvav-tritshel-k-g

← Велика Васильківська, 103Велика Васильківська, 106 →