Наприкінці XIX століття трикутна у плані ділянка належала купцю Г. Фалеру (Пфалеру), який успадкував її від батька — засновника меблевої торговельної фірми й фабрики в Києві (1834). Дозвіл на спорудження триповерхових будинку з підвалом і флігеля видали в грудні 1897 року. Нагляд і керівництво будівництвом здійснював технік А.-Ф. Краусс.
Більшу частину забудови використовували під житло. У флігелі в другому внутрішньому дворі були склади та столярна майстерня, а в трьох великих залах другого поверху фасадного будинку — меблевий магазин. Родина Фалерів мешкала в шестикімнатній квартирі на другому поверсі флігеля (10-б). Згодом будинки перейшли до комунальної власності; перший поверх головного будинку займали магазини й установи. До 2006 року приміщення пристосували під банк.
Головний будинок (№ 10) триповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний, із тупим наріжжям; є наскрізний проїзд у двір. Обидві частини головного фасаду рівнозначні й виконані в дусі історизму з ренесансними елементами. Модуль оздоблення — пара прямокутних вікон другого й третього поверхів, об’єднана пілястрами великого ордера. Частина фасаду біля будинку № 12 має п’ять прясел, біля № 8 — вісім; крайні прясла підкреслено розкріповками з трикутними фронтонами й ступінчастими парапетами. Зрізане наріжжя розв’язано найурочистіше: прямокутний еркер на фігурних кронштейнах, трикутний фронтон, над ним квадратний підбанник з круглими вікнами й восьмигранна баня. Декор доповнюють лиштви вікон з прямими сандриками, карниз із ліпленим рослинним фризом, картуші в тимпанах. Незважаючи на певну перенасиченість деталями, фасади гармонійні за пропорціями.
Флігель (№ 10-б) триповерховий з підвалами, цегляний, тинькований, симетричний щодо осі центрального входу; вирішений у цегляному стилі з ренесансними елементами. Чоловий одинадцятивіконний фасад з балконами членують три одновіконні розкріповки з атиками й напівкруглими тимпанами. Звід зазначає, що щільність забудови садиби зумовлена принципом прибутковості.
У 1900–1910-х роках у садибі жив Григорій Хомич Бурвассер — лікар-стоматолог, вчений, професор, перший завідувач курсу пропедевтичної одонтології (1919–1927) і кафедри лікувально-профілактичної стоматології Київського медичного інституту. За цією ж адресою були приватна зубна лікарня й спеціальні курси для вдосконалення зубних лікарів і дантистів д-ра Г. Бурвассера. Він був одним з ініціаторів створення кафедри терапевтичної стоматології (кафедри «дентіатрії») в Одонтологічному інституті в Києві. Нині головний будинок і флігель займає банк.