Шестиповерховий Т-подібний будинок 1910 року. Відбудований після війни у 1949-му, у стилі неоампіру з гранчастими еркерами на рівні 2–4 поверхів і модерновими балконними огорожами. Ліпнина, парадна сходова клітка посередині, ліворуч проїзд. Від початку тут було по дві квартири на поверсі — і це був будинок науковців і діячів культури.
У 1918–1919 тут мешкав Василь Елланський (псевдонім Блакитний, Еллан Блакитний), письменник і боротьбист, редактор газети «Боротьба»; за Української Держави п’ять місяців просидів у Лук’янівській тюрмі, а в київський період створив перші поезії. У 1910–1920-х у кв. № 14 мешкав піаніст і композитор Георгій Беклемішев, професор Київської консерваторії з 1913-го, який викладав і в Музично-драматичному інституті імені Лисенка. У 1922–1939 у кв. № 8 провів дитинство і юність поет Семен Гудзенко — автор збірок «Однополчани» і «Вірші та балади»; у нього є тема України й Києва, пов’язана з драматичними сторінками війни. 1988 на фасаді встановили бронзову дошку з його барельєфним портретом. А в 1960–1962 у кв. № 9 жила академік-патологоанатом Олександра Смирнова-Замкова, засновниця української школи патологоанатомів.
Будинок споруджено 1910 року, відбудований 1949. Шестиповерховий із цокольним напівповерхом, цегляний, Т-подібний, односекційний, первісно з двома квартирами на кожному поверсі; парадна сходова клітка в центрі, чорні сходи з тилу, ліворуч проїзд у двір. Оформлений у стилі неоампір: центральна вісь підкреслена вінцевим трикутним напівфронтоном, два верхні поверхи — пілястрами модернізованого коринфського ордера; в декорі використано гранчасті еркери модерну на рівні другого–четвертого поверхів, ліплені вставки з рослинним орнаментом та металеві огорожі балконів модерністського малюнка.
У 1910–1920-х у кв. № 14 мешкав піаніст, композитор і педагог Георгій Беклемішев (1881–1935), заслужений професор УСРР; з 1913 професор Київської консерваторії, 1923–1934 — Київського музично-драматичного інституту імені Лисенка, автор підручників і учасник підготовки серії «Український музичний репертуар». У 1918–1919 тут жив Василь Елланський-Блакитний (1893–1925), письменник і громадсько-політичний діяч, боротьбист, редактор газети «Боротьба»; у 1920-х працював у Харкові, був одним із засновників і головою Спілки пролетарських письменників «Гарт». У 1922–1939 у кв. № 8 провів дитинство Семен Гудзенко (1922–1953), поет, учасник війни 1941–1945. У 1960–1962 у кв. № 9 жила патологоанатом, академік АН УРСР Олександра Смирнова-Замкова (1880–1962), завідувачка лабораторії морфології нервової системи Інституту фізіології імені Богомольця. 1988 встановлено бронзову дошку з барельєфним портретом С. Гудзенка (скульптор Я. Гончаренко, архітектор Є. Гончаренко).
Василь Елланський (Блакитний) — письменник і громадський діяч, боротьбист, редактор газети «Боротьба», мешкав у 1918–1919. Георгій Беклемішев — піаніст, композитор і педагог, професор Київської консерваторії, мешкав у 1910–1920-х. Семен Гудзенко — поет, у 1922–1939 провів у будинку дитинство й юність. Олександра Смирнова-Замкова — патологоанатом, академік АН УРСР, засновниця української школи патологоанатомів, мешкала у 1960–1962.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/tarasivska/zhitloviy-budinok-1910-v-yakomu-prozhivali-vidomi-diyachi-nauki-i-kulturi; Вікіпедія: Вікі любить пам’ятки/Київ