Будинок збудовано в другій половині XIX століття; 1924 його обклали цеглою з простим декором — лопатками й лиштвами. Західний чоловий фасад звернено на вулицю Тарасівську, північний прилягає до стіни флігеля на вулиці Гетьмана Павла Скоропадського, 17. З 1914 року будинок належав подружжю М. і С. Лифарів; М. Лифар служив лісовим кондуктором Трипільського лісництва Київської губернії.
1914–17 у кв. № 1 жив з батьками Серж Лифар (справжнє ім’я — Сергій Михайлович, 1905–86) — артист балету, балетмейстер, педагог, літератор. Навчався у підготовчому класі Першої Київської гімназії, з вересня 1914 — у Восьмій Київській гімназії. З 1917 жив у діда В. Марченка на вулиці Ірининській, 3; з 1921 навчався у балетній студії Б. Ніжинської. 1923 виїхав за кордон і ввійшов до трупи «Російський балет» С. Дягілєва, з 1925 — її прем’єр. У 1930–44 був першим танцівником і балетмейстером «Гранд-Опера». Відродив балет у Франції, створив одну з найкращих труп Європи, здійснив понад 200 балетних постановок. 1956 залишив сцену; з 1960 працював балетмейстером у різних країнах. Помер у Лозанні. На пошану митця в червні 1994 року в Києві відбувся перший Міжнародний конкурс балету імені Сержа Лифаря.
У 1924–68 будинок перебував у власності Андроника Чайки (1881–1968), уролога, генерал-майора медичної служби, заслуженого діяча науки УРСР. Закінчив Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі (1911); з 1922 доцент, з 1928 до 1941 професор Київського інституту вдосконалення лікарів; у 1945–61 очолював кафедру урології Київського медичного інституту. Досліджував ушкодження та захворювання нирок, розробив оригінальну техніку нефротомії; очолював Українське і Київське урологічні товариства. Ім’я вченого присвоєно клініці урології Київського медичного інституту. Нині це приватний житловий будинок.