Одразу після купівлі ділянки нові власники замовили архітектору А.-Ф. Крауссу проєкт прибуткового будинку. Наявний будинок майже не відрізняється від авторського проєкту. Нині втрачено металевий ажурний парапет на даху й завершення центральної частини у вигляді грушоподібної бані зі шпилем, укритої лусковою бляхою. Проїзд на подвір’я в лівій частині, який за проєктом закривався ажурними кованими воротами, перетворено на вікна. Прямокутні віконні прорізи четвертого поверху головного фасаду замінено на напівциркульні, а отвір парадних дверей, спроєктований прямокутним з металевим піддашком (не зберігся), виконано напівциркульним.
Будинок чотириповерховий з напівпідвалом, цегляний, тинькований, Т-подібний у плані, з розвиненим дворовим ризалітом; дах двосхилий над основним об’ємом і вальмовий над бічним крилом. Має одну секцію з парадними й чорними сходами. На другому—четвертому поверхах були по дві п’ятикімнатні квартири з двобічним коридорним розташуванням кімнат; службові приміщення (кухня, ванна) винесено в дворовий ризаліт. Зведено в стилі історизм з рисами неоренесансу. Композиція головного фасаду симетрична, осі виділено центральною й бічними розкріповками, завершеними аттиками; центральний аттик двоярусний, з верхнім трикутним фронтоном і нижчим накладним лучковим, прикрашеним у тимпані картушем. Вертикальне членування на рівні третього—четвертого поверхів підкреслено напівколонами, канельованими в нижній частині. Підвіконні та надвіконні фільонки оздоблено рослинним ліпленням, вікна акцентовано замковими каменями різної форми. Насиченість декору зростає від першого до четвертого поверху. Будинок — характерний зразок творчої манери А.-Ф. Краусса й цінний елемент забудови вулиці, що склалася переважно наприкінці XIX — на початку XX століття, у період будівельного підйому.