В 1896—98 будинком володів цивільний інженер К. Іванов, штатний архітектор університету св. Володимира в 1891—97 і автор проєкту будівлі Бактеріологічного інституту (1896). На початку XX століття об’єм розширено до лівої межі ділянки цегляною двоповерховою прибудовою; при цьому створено новий декор фасаду в стилі неокласицизм з елементами модерну. Фасад асиметричний, тинькований, прикрашений рустуванням і орнаментами у вигляді меандра; вікна другого поверху оформлено прямими сандриками, фланковано оригінальними рустованими доричними пілястрами, вісь головного порталу підкреслено аттиком.
1896—1900 у будинку проживав Олександр Кониський (1836—1900), письменник, публіцист, педагог, громадсько-політичний діяч. Фахової освіти не мав, студіював право. Громадську роботу розпочав у Полтаві: член Полтавської Громади, організатор недільних шкіл і громадських бібліотек. 1863—66 перебував на засланні. З 1872 мешкав у Києві, мав адвокатську практику, співпрацював у періодичних виданнях, був членом київської Старої Громади. Як член Міської думи домагався введення української мови в школах. Провідник ідеї національної єдності українців Галичини та Наддніпрянщини. Один із засновників Товариства імені Т. Шевченка у Львові (1873) та ініціатор реформування його в Наукове товариство імені Т. Шевченка (1892). Брав участь у заснуванні в Галичині журналу «Зоря» та відновленні часопису «Правда», у Києві — в організації видавничого товариства «Вік». Літературну діяльність почав 1858. Більшість поетичних творів увійшла до збірки «Порвані струни» (1886). Книжка «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя» (т. 1—2, 1898—1900) — одна з найповніших на той час біографій поета. Творчість Кониського високо оцінив І. Франко. Значну частину спадку він заповів НТШ та Чернігівському земству. Похований на Байковому цвинтарі. У 1878—98 мешкав на нинішньому бульв. Тараса Шевченка, 38 (будинок не зберігся).
У 1920-х роках будинок передано Управлінню Південно-Західної залізниці для розміщення дитячої консультації та яслів, які містилися тут до 1990-х. Згідно з Зводом, будинок стоїть порожній і поволі руйнується.