Садиба 1911—12 років складається з головного будинку (№ 78) і флігеля (№ 78-б). Головний будинок п’ятиповерховий з напівпідвалом, цегляний, Т-подібний у плані; на поперечній осі розташовані парадні й чорні сходи, на лівому фланзі — проїзд на подвір’я, а бічні фасади вирішено як брандмауери. Оздоблений в історизмі з елементами неоампіру: симетричний головний фасад виконано у відкритій жовтій цеглі, доповненій тинькуванням і ліпленням. Вісь виділено суворим порталом входу у вигляді стилізованого античного портика, рядом широких тристулкових вікон та фільончастим архівольтом верхнього центрального вікна. Фасад фланкують розкріповки зі стилізованими фронтонами, під якими спадають гурти з парними рельєфами єгипетських жіночих масок. Вікна третього поверху в розкріповках обрамлено двоколонними арковими порталами з іонічних напівколон на кубічних консолях; два ряди балконів мають ажурні кувані ґрати. Ліплений фриз між вікнами другого поверху містить мотив вінків у обрамленні смолоскипів, келихів та фруктів. В інтер’єрі парадного під’їзду збереглися дерев’яний тамбур із дзеркалом, ліплений декор, біломармурові марші сходів із кованим огородженням з мотивом пальмет.
Флігель чотириповерховий з цокольним поверхом, Т-подібний, у стриманих формах неоампіру, з декором із сухариків і смужок квадратних нішок. Перше подвір’я від суміжних садиб відокремлено цегляними мурами; на правому мурі збереглися дві аркові ніші, в одній з яких був фонтан (нині не діє). Двоповерхову П-подібну господарську споруду на найвіддаленішому подвір’ї знесли внаслідок реконструкції кінця 1990-х років. За Звідом, садиба — цінний зразок масового житлового будівництва початку XX століття.
З 1912 року в садибі проживав Михайло Бобрусов (1878—1955), архітектор. З 1907 року працював у Києві, був помічником завідувача Технічних курсів В. Пермінова, займався приватною практикою. За його проєктами споруджено житловий будинок на Великій Житомирській, 8-а (1912), вхід і сходи до колони Магдебурзькому праву (1914—15); він керував будівництвом Бессарабського критого ринку (1912), займався розплануванням і забудовою зоопарку (1913—14, у співавторстві з А. Зейдаком). 1917 року переїхав до Москви. Раніше мешкав на нинішніх вулицях Басейній, 1/2 та провулку Михайлівському, 28 (будинок не зберігся). Архітектором самої садиби Звід у записі про будинок № 67 називає Миколу Шехоніна (його проєкти — Саксаганського, 78 і 78-б, 1911—12).