Садиба 1899—1900 років складається з головного будинку (№ 30) і двох флігелів (№ 30-б і 30-в), розташованих паралельно один одному. Головний будинок чотириповерховий, з підвалом, цегляний, майже прямокутний у плані, з проїздом на подвір’я з лівого боку. Фасад симетричний, типовий для прибуткових будинків цегляного стилю: три підвищені розкріповки — центральна і дві бокові — підкреслені лопатками й завершені прямокутними аттиками. Декор складають фігурне цегляне мурування, ліплені картуші, гірлянди та рослинний орнамент. Арковий вхід оформлено порталом на тлі рустованих лопаток, вікна прикрашено замковими каменями, аркатурними й зубчастими смугами та підвіконними фільонками. Вінцевий карниз спирається на ярусний аркатурний фриз; збереглися оригінальні балконні ґрати. Дворовий фасад без декору, але з великими відкритими лоджіями. Будинок входить до ансамблю житлової забудови кварталу між Володимирською вулицею та вулицею, яка нині носить ім’я Антоновича (в джерелі — Горького).
У 1901—05 роках у садибі жив Осип Баранецький (1843—1905), фізіолог і анатом рослин, член-кореспондент Петербурзької академії наук (з 1897), професор кафедри ботаніки Київського університету (з 1873), товариш голови, а з 1904 голова Київського товариства природознавців при університеті. Тепер частину приміщень першого поверху займає магазин.