BRUK

Саксаганського, 129а — модерн із жінкою-Знанням на фронтоні

1910-ті · модерн (раціональний)

Над шостим поверхом цього будинку молода жінка напівлежить у тимпані фронтону: в одній руці книга, другою вона показує на сонячні промені. Звід називає це алегорією Знання, і прочитати її не складно. Шестиповерховий головний будинок стоїть на червоній лінії вулиці, перший поверх у нього торговельний, решта житлові, а ліворуч — проїзд на подвір’я. Декор змодельовано з цегли й доповнено ліпленими рослинними вставками; на оголів’ях лопаток повторюється модерністичний мотив кола зі стрічками, що звисають, а між поверхами лежать горизонтальні брунатні керамічні вставки. У садибі ще два флігелі, також у модерні. Для чотириповерхового з мансардою флігеля № 129-в у квітні 1911 року отримали дозвіл на будівництво за проєктом інженера шляхів сполучення В. Александровича, а в одному стилі всі три споруди витримано настільки, що Звід припускає єдине авторство. У парадному під’їзді збереглися ліплення у вестибюлі, метлахська плитка й металеве огородження сходів. Нині на першому поверсі — торговельні заклади й кафе.

Відкрити на мапіРозкажи історію будинку

Історія

Садибу утворюють три будівлі в стилі модерн: головний будинок на вулиці Саксаганського і два флігелі, паралельні йому. Головний будинок (№ 129-а) стоїть на червоній лінії забудови: шестиповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, Т-подібний у плані, односекційний, з проїздом на подвір’я ліворуч. Перший поверх торговельний, решта житлові. Композиція головного фасаду симетрична, з чітким вертикальним членуванням; декор змодельовано в цеглі й доповнено ліпленими рослинними вставками. Центральну вісь виділено лопатками й завершено півкруглим фронтоном, у тимпані якого міститься горельєф — напівлежача молода жінка з книгою в лівій руці, правою вона вказує на сонячні промені (алегорія Знання). Перший поверх оброблено дощаним рустом, вікна й головний вхід мають лучкові перемички. На рівні другого — шостого поверхів розташовано симетричні прямокутні вікна з цегляними сандриками, бічні осі акцентовано балконами. Оголів’я лопаток прикрашено характерним для модерну мотивом кола зі стрічками. Між третім і четвертим, п’ятим і шостим поверхами проходять горизонтальні керамічні вставки брунатного кольору. Дворовий фасад декоровано стриманіше; вхід і вікно чорних сходів акцентовано модерністичним колом.

Флігель № 129-б — чотириповерховий, Т-подібний, з ризалітом на центральній осі та півкруглим аттиком між високими цегляними стовпчиками; у ньому збереглися металеві модерністичні огородження сходів. Флігель № 129-в у глибині ділянки п’ятиповерховий, з симетричним фасадом, бічні частини якого акцентовано прямокутними балконами. Дозвіл на спорудження чотириповерхового з мансардою флігеля № 129-в отримано у квітні 1911 року за проєктом інженера шляхів сполучення В. Александровича; через єдину стилістику садиби Звід припускає єдине авторство всіх трьох споруд. 1939 року під час капітального ремонту втрачено первісне оздоблення інтер’єрів будинку № 129-а, проте у парадному під’їзді збереглися ліплення на стінах вестибюля, метлахська плитка підлоги та металеве огородження сходів. Звід називає ці будинки характерними зразками садибної забудови вулиці у стилі пізнього, так званого раціонального модерну. Нині на першому поверсі головного будинку та флігеля № 129-б працюють торговельні заклади й кафе.

Відомі люди

В. Александрович — інженер шляхів сполучення; за його проєктом 1911 року дозволено збудувати флігель № 129-в, імовірно, він автор усієї садиби.

Джерела

Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/saksaganskogo/sadiba-1910-i-rr

← Саксаганського, 123Саксаганського, 131а →