За Друг, провулок, що пролягає від Майдану Незалежності до Михайлівського провулка, з початку XIX століття звався Козиноболотною (від місцевості Козине болото); його проклали за планом 1833 року. 1894 року на прохання власників готелів і умебльованих кімнат вулицю перейменували на Хрещатицький провулок, а з 1925 року це провулок Тараса Шевченка. Шість будинків кінця XIX – початку XX століття в провулку виконано в так званому київському цегляному стилі, а дерев’яний будинок № 8-а серед них вирізняється.
провулок Тараса Шевченка, 8-А: хата, де жив Шевченко
Серед цегляних будинків провулка цей дерев’яний особняк виглядає як гість з іншого століття. Він належав Іванові Житницькому, і в 1846–1847 роках у маленькій кімнаті на першому поверсі жив Тарас Шевченко разом з письменником Олександром Афанасьєвим-Чужбинським і художником Михайлом Сажиним. У мезоніні була спільна майстерня Шевченка й Сажина. У 1925–1926 роках будинок реконструювали за проєктом Василя Кричевського, а 1928-го тут відкрився Літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка. Тут зберігаються особисті речі поета: люлька зі слонової кістки, куманець, сорочка, яку подарувала сестра Ярина, білий полотняний костюм, гравюри й малюнки. Скромна кімната на трьох мешканців: класичне студентське житло, тільки з видом на історію.
Історія
Відомі люди
Тарас Шевченко, поет і художник, жив тут у 1846–1847 роках; Олександр Афанасьєв-Чужбинський, письменник, жив тут разом із Шевченком; Михайло Сажин, художник, ділив із Шевченком майстерню в мезоніні; Іван Житницький, власник будинку; Василь Кричевський, автор реконструкції 1925–1926 років
Джерела
Друг О. Вулицями старого Києва. Львів: Світ, 2013, с. 131–132
Поруч
Софійська, 7: друкарська майстерня КульженкаСофійська, 7 · 40 мМалопідвальна, 2/9: житловий будинок 1884 рокуМалопідвальна, 2/9 · 50 мМалопідвальна, 1/7: прибутковий будинок купця АпштейнаМалопідвальна, 1/7 · 60 м