Покровська, 5 — дім золотаря Самсона Стрельбицького

Ділянку оточує глухий мурований паркан, з боку Покровської на фундаменті з цегляними стовпчиками й металевими ґратами. Будинок споруджено 1808 року, імовірно, за проєктом міського архітектора А. Меленського, для золотаря С. Стрельбицького. Первісно в ньому були високі зали анфіладою з боку вулиці й нижчі житлові кімнати на двох поверхах з боку двору; будинок стояв на високому цокольному поверсі й склепінчастому підвалі, мав дерев’яні балкони-галереї, дах був критий черепицею. Після пожежі 1811 року відремонтований, знову горів 1837 року, 1883 року значно перебудований під богадільню. У 1984–85 і 1994–97 роках (архітектори С. Артюх, В. Отченашко, В. Хромченков) проведено ремонтно-реставраційні роботи, що повернули будинку здебільшого первісний вигляд. Будинок триповерховий (перший поверх напівпідвальний), цегляний, тинькований, з вальмовим черепичним дахом. Симетричний тридільний фасад у стилі класицизму: портик зі здвоєних тосканських колон на рустованій напіварці під трикутним фронтоном, крила з пілястрами, фриз з тригліфами й круглими медальйонами. У 1808–11 роках тут жив Самсон Іванович Стрельбицький (1766–1831), золотар, суддя, голова ремісничої управи, староста Покровської церкви, учень О. Іщенка. Після пожежі 1811 року садибу здали під казенну аптеку. 1842 року її придбав купець В. Бугаєв; один з його нащадків, К. Бугаєв, 1862 року відкрив у Києві торговий дім з продажу тютюну. У червні 1883 року ділянку купив купець і доброчинець М. Дегтерьов, який власним коштом відкрив тут у листопаді 1883 року Подільську богадільню, де мешкало понад 60 осіб. У радянський час будинок був житловим, адміністративним, деякий час тут містився Музей історії Подолу. На час укладання Зводу — резиденція посла США в Україні.

Самсон Стрельбицький — золотар (1766–1831), учень О. Іщенка, голова ремісничої управи, староста Покровської церкви, виконував замовлення Києво-Печерської лаври й Михайлівського Золотоверхого монастиря; жив тут у 1808–11 роках. М. Дегтерьов — купець і доброчинець, 1883 року купив садибу й відкрив власним коштом Подільську богадільню. К. Бугаєв — купець з родини власників садиби, 1862 року відкрив у Києві торговий дім з продажу тютюну. А. Меленський — міський архітектор, імовірний автор будинку. С. Артюх, В. Отченашко, В. Хромченков — архітектори реставрації 1984–85 і 1994–97 років.