Лаврська, 5: Церква Спаса на Берестові

Путівник 1884 року переказує версію, за якою церкву звів ще князь Володимир біля свого заміського двору на Берестовому. Там, у лісі з берестів, він проводив більшу частину часу й помер. Після розорення 1240 року храм понад чотири століття стояв без бані й верху стін. У 1643–1644 роках митрополит Петро Могила відновив його з уцілілої вхідної арки з хорами й старого матеріалу, звів три бані, вкриті гонтом, і залишив над входом написи слов’янською та грецькою: церкву Володимира оновив Могила й розписав її руками греків. У 1809–1810 роках церкву знову ремонтували (Тарановський, 1884, ч. 2, с. 32–33).