1958–1960 · А. Добровольський, В. Єлізаров, І. Масленков · будинку 68 років · читати 2 хв
Спускаючись у метро, ти проходиш крізь місце, де 1884 року Олена Пчілка привела до фотографа свою тринадцятирічну доньку Лесю. Тут, у будинку Попових, працювало ательє Влодзімєжа Висоцького, одного з найкращих фотографів Києва, і саме тут зроблено знаменитий портрет юної Лесі Українки. 1886 року до Висоцького прийшли щойно повінчані Іван Франко й Ольга Хоружинська. А по сусідству Леон Ідзіковський 1859 року відкрив книгарню й нотне видавництво, що друкувало українських композиторів, а його вдова Герсилія влаштувала бібліотеку під скляним дахом з читальнею на 500 місць. До 1914 року там зібралося понад сто тисяч томів шістьма мовами, більше, ніж у міській публічній бібліотеці. Подивись на ескалаторну залу: плитка там за мотивами української плахти.
Наземний вестибюль станції «Хрещатик» звели в 1958–1960 роках за проєктом А. Добровольського, В. Єлізарова та І. Масленкова; ніші нижньої зали нагадують килими з майоліки (художниця Н. Федорова).
За Третьяковим, з 1850-х років тут стояв будинок родини цукрозаводчиків Попових (до реконструкції № 29), перебудований 1880 року за проєктом В. Ніколаєва; у ньому був найкращий у місті чайний магазин М. Попова, а француз Карл Сент-Марі облаштував у саду зимовий сад з оранжереєю.
Фотоательє Висоцького відкрилося 1873 року. Влодзімєж Висоцький (1846–1894), уродженець Волині й учень Ф. де Мезера, мав звання фотографа Університету св. Володимира й був відомим польським поетом; Іван Франко писав про його вірші як про взірець українсько-польської дружби.
Книгарню Ідзіковських, за Третьяковим, спалили в лютому 1918 року, а на місці бібліотеки відкрили продовольчий магазин. Наприкінці 1930-х будинок Попових знесли й почали зводити прибутковий будинок з приміщеннями для Єврейського театру за проєктом Й. Каракіса, але недобудову зруйнувала війна.
Леся Українка, 1884 року її сфотографували тут у віці 13 років; Іван Франко й Ольга Хоружинська сфотографувалися тут після вінчання 1886 року; фотограф і поет Влодзімєж Висоцький (1846–1894), власник ательє; видавець Леон Ідзіковський (1826–1865) і його вдова Герсилія Ідзіковська, засновниця бібліотеки.
Третьяков А. Старий Хрещатик і його домовласники. К.: Сучасний письменник, 2019, с. 245–254 · Третьяков А. Привіт з Хрещатика. К.: Либідь, 2015 · uahistory.com: Влодзімєж Висоцький
