BRUK

Івана Франка, 5 — садиба Ващенка

1899–1901 · готика й ренесанс (головний будинок), романо-готичні та ренесансні мотиви (флігель)

Раніше на цій ділянці стояв дерев’яний двоповерховий будинок на чотири квартири, дерев’яний флігель, навіси для дров і погреби. В одній із квартир у 1880-х винаймав житло завідувач кафедри очних хвороб університету А. Ходин. 5 травня 1899 року власником став дворянин В. Ващенко, який звів нові будівлі, що збереглися до сьогодні: два житлові будинки та між ними муровані погреби з бетонними склепіннями. П’ятиповерховий головний будинок 1899–1901 років має асиметричний фасад на одинадцять осей з готичними й ренесансними елементами: бічні частини розкріповано, вікна обрамлено стрілчастими архівольтами, п’ятий поверх прикрашають півколонки. Чотириповерховий флігель 1900–1901 років вирішено з романо-готичних та ренесансних мотивів, ризалітом сходової клітки й фронтоном. Після будівництва власник заклав майно Київському міському кредитному товариству. У радянський час нерухомість націоналізовано, потім використовували як житло, а в 1990-х — на початку 2000-х відремонтували під офіси. Звід пам’яток називає садибу зразком комплексного вирішення прибуткової забудови ділянки на зламі XIX і XX століть.

Відкрити на мапіРозкажи історію будинку

Історія

На ділянці площею 270 квадратних сажнів розташовувалися дерев’яний двоповерховий будинок на чотири квартири (дві трикімнатні на першому поверсі й дві двокімнатні на другому), дерев’яний флігель, два бляшані навіси для дров, ретирада та два погреби; двір займав 154 кв. сажні, сад — 40. У 1880-х роках одну з квартир винаймав завідувач кафедри очних хвороб університету А. Ходин. 5 травня 1899 року власником садиби став дворянин В. Ващенко, який звів нові будівлі: два житлові будинки та муровані погреби між ними під середньою частиною двору, перекриті бетонними склепіннями. Після завершення будівництва домовласник віддав майно в заставу Київському міському кредитному товариству. В радянський період нерухомість націоналізовано, будинки використовували як житлові; в 1990-х — на початку 2000-х здійснено капітальний ремонт з пристосуванням під офіси.

Головний будинок (№ 5), 1899–1901, п’ятиповерховий, мурований, у плані прямокутний, односекційний, з низьким двосхилим дахом. В оформленні асиметричного чолового фасаду на одинадцять віконних осей використано елементи готики та ренесансу: бічні триосьові частини розкріповано й увінчано аттиковою стінкою з трикутним фронтончиком на правому фланзі та аттиком-парапетом на лівому; розкріповки фланковано рустованими лопатками третього–четвертого поверхів і півколонками на рівні вікон п’ятого; стіну завершує профільований карниз з аркатурним фризом над центральною п’ятивіконною частиною. Вікна першого, третього й четвертого поверхів — з півциркульними перемичками, другого — з лучковими, п’ятого — прямокутні. Флігель (№ 5-б), 1900–1901, чотириповерховий з підвалом, мурований, тинькований, прямокутний з невеликим ризалітом, по дві квартири на поверсі; фасад оформлено романо-готичними та ренесансними мотивами, центрально-осьова композиція акцентована ризалітом сходової клітки, увінчаним аттиком із трикутним фронтоном. Обидва будинки Звід пам’яток називає цінними зразками міської житлової споруди початку XX століття. Тепер обидві будівлі пристосовано під офісні, флігель займає ЗАТ «Енергомонтажвентиляція».

Відомі люди

В. Ващенко — дворянин, власник садиби з 5 травня 1899 року, замовник нових будівель. А. Ходин — завідувач кафедри очних хвороб університету, наймав у 1880-х одну з квартир у старому будинку.

Джерела

Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/franka/sadiba-18991901 Вікіпедія: Вікі любить пам’ятки/Київ

← Івана Франка, 4Івана Франка, 9 →