Чотириповерховий мурований пофарбований будинок на цокольному напівповерсі, в плані Т-подібний, односекційний. Перекриття пласкі по дерев’яних балках, сходи гранітні, парадні сходові майданчики викладено керамічними плитками, дах двосхилий з бляшаною покрівлею. Чоловий фасад на вісім віконних осей оформлено в стилі неоренесанс з елементами цегляного стилю. Симетрію порушують прямокутні отвори входу й проїзду, зміщені праворуч; дві середні осі виділено розкріповкою, увінчаною фігурним аттиком, і рустованими на рівні першого поверху пласкими лопатками. Вінцевий карниз над лопатками спирається на кронштейни у фільончастому фризі, під яким проходить пояс уступчастих дентикул; прямокутні вікна першого–четвертого поверхів і півциркульні п’ятого підкреслено підвіконними нішами, на верхньому поверсі прикрашено архівольтами й замковими каменями. Звід пам’яток називає будинок характерним зразком житлової споруди кінця XIX — початку XX століття.
У 1907 — до кінця 1930-х років у квартирі № 9 мешкав Олександр Душечкін (1874–1956) — агрохімік і фізіолог рослин, академік АН УРСР (з 1945), засновник і перший директор Інституту фізіології рослин і агрохімії АН УРСР (1946–1953). У цей період він працював агрохіміком у лабораторії мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків (1903–1912), згодом роз’їзним агрономом і помічником завідувача сільськогосподарської хімічної лабораторії Південноросійського товариства заохочення землеробства і сільськогосподарської промисловості (1912–1918). Був членом Київського агрономічного товариства (з 1912), завідувачем відділу агрохімії Київської обласної сільськогосподарської станції (1915–1930), директором Київської контрольно-насіннєвої станції Наркомзему УСРР (1925–1928), з 1928 — директором Центральної агрохімічної лабораторії, на базі якої 1930 організовано Український НДІ землеробства. З 1921 — доцент агрономічного факультету Київського політехнічного інституту, з 1923 — засновник і керівник агрохімічної лабораторії Київського сільськогосподарського інституту та першої в СРСР кафедри агрохімії (1925–1956). Двічі був заарештований Київським ДПУ (1930 і 1931). Засновник наукової школи агрономічної хімії.
За існуючими переказами, на початку XX століття в цій садибі мешкав разом з батьками майбутній математик і геофізик Отто Шмідт. Проте, як підтвердили архівні документи, його родина жила в Києві з 1907 року, після переїзду з Одеси, на Володимирській, 41, де мала власний магазин, а з кінця 1908-го — у власній садибі на Татарці, на теперішній вулиці О. Шмідта (будинок не зберігся).