1900–1901 · цивільний інженер М. Яскевич · еклектика з ренесансними та барочними мотивами
Кутовий будинок із зрізаним наріжжям і пишною банею (первісне завершення якої втрачено) звели 1900–1901 на замовлення В. Мартоса та В. Верховського за проєктом цивільного інженера М. Яскевича. З 1906 ділянка належала Верховському, 1912 її придбав інженер-полковник С. Черкасов, а 1916 — купець першої гільдії Б. Рабинович. На першому поверсі були крамниці з великими вітринами, а в підвалі — навіть хлібопекарня з чотирьох кімнат і дві пральні.
Найгучніша тут постать — диригент Натан Рахлін, який з 1945 до 1979 року жив у квартирі № 25. Він був головним диригентом державних симфонічних оркестрів УРСР (1937–1962), професором Київської консерваторії й знав напам’ять понад дві тисячі симфонічних творів. Першим виконав симфонії Л. Ревуцького (2-а) та Б. Лятошинського (3-я), «Героїчну увертюру» В. Косенка, симфонію-кантату А. Штогаренка «Україно моя» й сюїту «Пам’яті Лесі Українки». Часто давав безкоштовні концерти в Міському саду. Праворуч від останнього під’їзду встановлено гранітну дошку з барельєфним портретом Рахліна. У 1929–1931 у кв. № 17 жив і письменник-фантаст Олександр Бєляєв.
Будинок зведено як прибутковий на замовлення В. Мартоса та В. Верховського, автор проєкту цивільний інженер М. Яскевич. З 1906 ділянка належала В. Верховському, 1912 — інженеру-полковнику С. Черкасову, 1916 — купцеві першої гільдії Б. Рабиновичу. 1918 на першому поверсі містилися квартири та чотири крамниці, у підвалі — квартири, пральні, двірницька, хлібопекарня з чотирьох кімнат і котельня. Використовувався як житловий із крамницями на першому поверсі; 1945 проведено капітальний ремонт, перший поверх перепланували повністю.
Чотириповерховий із підвалом, Г-подібний, двосекційний будинок має композиційним центром пишно декоровану зрізану наріжну частину під банею (первісне завершення втрачене). Оформлений ренесансними й барочними мотивами, декор змодельовано в цеглі й доповнено ліпниною. Фасад розділено на три яруси: нижній — з великими вітринами, середній з коринфськими колонами й рустованими іонічними пілястрами, верхній — з карнизом і фризом із модульйонами. Інтер’єри зберегли оздоблення стель і столярні заповнення.
1929–1931 у кв. № 17 проживав письменник Олександр Бєляєв (1884–1942), автор фантастичних творів, тут написав оповідання «Підводні хлібороби» та «Земля горить». 1945–1979 у кв. № 25 жив диригент Натан Рахлін (1906–1979), народний артист СРСР, головний диригент державних симфонічних оркестрів УРСР (1937–1962), професор диригентського класу Київської консерваторії. Першим виконав симфонії Л. Ревуцького (2-а), Б. Лятошинського (3-я), Д. Шостаковича (11-а), «Героїчну увертюру» В. Косенка, симфонію-кантату «Україно моя» й сюїту «Пам’яті Лесі Українки» А. Штогаренка. Тепер частину приміщень займають офіси й торговельні заклади.
Натан Рахлін — диригент, народний артист СРСР, головний диригент державних симфонічних оркестрів УРСР (1937–1962), професор Київської консерваторії; жив у кв. № 25 з 1945 до 1979. М. Яскевич — цивільний інженер, автор проєкту. В. Мартос і В. Верховський — замовники будинку. Б. Рабинович — купець першої гільдії, власник з 1916. Олександр Бєляєв — письменник-фантаст, у 1929–1931 жив у кв. № 17.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/franka/zhitloviy-budinok-190001-v-yakomu-prozhivali-belyaev-o-r_-rahlin-n-g