1898–1899 · імовірно, А.-Ф. Краусс · неоренесанс (історизм)
Тут усе почалося з дерев’яного будинку на червоній лінії вулиці, який 1874 року замінили іншим дерев’яним — уже на мурованому цоколі. А 1898–1899-го на його місці з’явилася триповерхова кам’яниця, яку, ймовірно, спроєктував технік-архітектор А.-Ф. Краусс, автор чималої кількості споруд на сучасних вулицях Франка та Липинського. Власником садиби до кінця 1920-х була родина Змієвських: М. Змієвський придбав її у жовтні 1894 року, а далі володіли вдова Л. Змієвська та діти.
Оригінальність будинку — у виставі: неоренесансний фасад із рустованими пілястрами, півциркульними вікнами та двома рядами балконів. У 1918-му тут здавали 19 квартир, а дві займали брати Л. і М. Змієвські. У 1910-х тут мешкав Михайло Балабанов — журналіст, історик і політичний діяч, у 1917–1918 член Української Центральної Ради та її Малої Ради. А на початку ХХ століття жив піаніст і композитор Генріх Бобинський — викладач Київського музичного училища й професор Київської консерваторії (1913–1914). Тепер більшу частину приміщень займають офіси.
У 1870-х роках садиба входила до великого домоволодіння Г. Бондаревського, яке у жовтні 1894 перейшло до М. Змієвського. Після прокладання Святославської вулиці (тепер Липинського) ділянку № 12 виділили в окреме домоволодіння; 1903 М. Змієвський придбав у власниці сусідньої ділянки вузьку смугу землі. Його спадкоємці (вдова Л. Змієвська та діти А., Л. і М.) володіли садибою з 1912 до кінця 1920-х. Спершу тут стояв дерев’яний будинок і господарські споруди; 1874 його замінили дерев’яним на мурованому цокольному напівповерсі; 1898–1899 зведено триповерховий будинок, автором якого міг бути технік-архітектор А.-Ф. Краусс, і ймовірно ще до завершення будівництва додано четвертий поверх. Тоді ж на місці сараю збудовано двоповерховий дерев’яний флігель, обкладений цеглою.
Головний будинок (№ 12-а) чотириповерховий, Т-подібний у плані, з двома сходовими клітками, у стилі неоренесанс; центральну розкріповану частину фасаду фланковано рустованими пілястрами. На кожному поверсі спершу було по дві квартири, 1918 здавали 19 квартир. Флігель № 12-б (1899) — двоповерховий, дерев’яний, обкладений цеглою.
На початку XX століття в садибі жив піаніст і композитор Генріх Бобинський (1861–1914), професор Київської консерваторії (1913–1914). У 1910-х мешкав журналіст, історик і політичний діяч Михайло Балабанов (1873–1934); навчався в Чернігівській і Новгород-Сіверській гімназіях та у Київському університеті, з 1911 жив у Києві, співпрацював із «Киевской мыслью», 1917–1918 був гласним Київської міської думи, членом Української Центральної Ради та Малої Ради; пізніше професор в Ленінграді, подальша доля невідома.
Михайло Балабанов — журналіст, історик, політичний діяч, у 1917–1918 гласний Київської міської думи, член Української Центральної Ради та Малої Ради. Генріх Бобинський — піаніст і композитор, викладач Київського музичного училища, професор Київської консерваторії. М. Змієвський — власник садиби з 1894. А.-Ф. Краусс — технік-архітектор, ймовірний автор будинку. Г. Бондаревський — власник домоволодіння 1870-х, до складу якого входила садиба.
Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/franka/sadiba-kin-19-st_-v-yakiy-prozhivali-balabanov-m-s_-bobinskiy-g-a