Номер того зразкового проєкту: № 1. Нині будинок стоїть на підвалі, прямокутний у плані, з коридорним плануванням. Звід пам’яток вважає його характерним для забудови Києва середини XIX століття. Пам’ятка архітектури й містобудування місцевого значення (охоронний № 626-Кв).
Ігорівська, 12: готель Швогер-Литецького
Двоповерховий цегляний будинок постав тут 1843 року на місці дерев’яного, що згорів, імовірно за одним зі зразкових проєктів, з фасадом на сім вікон. 1848 року садиба перейшла до О. Жендзянівської, дружини титулярного радника, а 1871-го вона продала її васильківському купцеві другої гільдії Ф. Швогер-Литецькому.
Новий власник мислив по-купецьки: 1873 року за проєктом архітектора М. Беркутова житловий дім перетворили на готель. Обабіч головного будинку прибудували два двоповерхові флігелі, на межі двору поставили господарський корпус, і садиба замкнулася з усіх чотирьох боків. Так з’явився «Готель Швогер-Литецького», або просто «Готель Литецького», який працював до 1917 року.
Під час Другої світової війни споруди пошкодило, а 1950 року будинок надбудували третім поверхом. Фасад і досі стриманий: гладенький центр, пілястри «під руст» на наріжжях, сандрики на кронштейнах і сухарики над вікнами другого поверху. Ліворуч, як і колись, проїзд у двір.
Історія
Відомі люди
Ф. Ф. Швогер-Литецький: купець, господар готелю.
Джерела
Звід пам’яток, «Готель, 1843, 1873» (https://pamyatky.kiev.ua/streets/igorivska/gotel-1843-1873) · Вікі любить пам’ятки, ID 80-385-0387, Q122728753 (https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Вікі_любить_пам’ятки/Київ/Подільський_район_(Г–П)) · Вікіпедія, «Ігорівська вулиця (Київ)» (https://uk.wikipedia.org/wiki/Ігорівська_вулиця_(Київ)) · Візіком, координати (https://maps.visicom.ua/i/ADR3K0MXUAB2XUY3DT)