Георгіївський провулок, 2: фундаменти церкви святого Георгія

Тит Геврик описує, що тут стояло. Поруч із муром Софійської садиби, за пів кварталу від Ірининського стовпа, на руїнах середньовічної церкви святого Георгія в XVII столітті збудували дерев’яну церкву того самого імені. У 1744–1752 роках її замінили мурованою, яка після перебудов XIX століття втратила бароковий вигляд. Усередині був гарний іконостас у стилі рококо й неокласичний надгробок на могилі молдавського й волоського господаря Костянтина Іпсіланті, що помер у Києві 1816 року. Стіни розписав українськими народними орнаментами маляр Іван Їжакевич. 1934 року церкву зруйнували разом із середньовічними фундаментами, іконостас і надгробок знищили, а на місці звели великий житловий будинок для співробітників НКВД за проєктом київського архітектора Йосипа Каракіса; він закрив вигляд на Софійський собор від Золотих воріт. Серйозного дослідження фундаментів XI століття перед знищенням не зробили (Геврик, 1982, с. 20).