Андріївський узвіз, 34 — дім Павла Житецького і Григора Тютюнника

З 1857 року власником садиби був польський письменник і критик Михайло Грабовський, прихильник зближення поляків і українців, близький до П. Куліша (будинок, де він жив, не зберігся). Згодом садиба належала родині Столяренків (кінець XIX століття — 1905), з 1906 року — купцям Слинкам. Будинок зведено 1900—01 років за проєктом архітектора О. Хойнацького цивільним інженером М. Вишневським для Є. Столяренка. Цегляний, тинькований, Г-подібний у плані, складається з чотириповерхової одноквартирної секції в глибині двору та п’ятиповерхової двоквартирної вздовж вулиці; через схил крила різноповерхові. Фасад асиметричний, розкріповки первісно вінчали цибулясті бані з ліхтариками й лускоподібним покриттям (втрачені). Цегляний декор у формах архітектури XVII століття: руст нижніх поверхів, аркові портали, лиштви з кілеподібними й трикутними сандриками, ширинки, поребрик. Збереглися двері з різьбленням і фігурним заскленням, ліплення, паркет, кахляні груби, гранітні сходи з кованими огорожами. Тут жили філолог Павло Житецький (1907—11, кв. 29), сходознавець Тауфік Кезма (1908—58, кв. 9), бібліограф Микола Сагарда (1919—20-ті, кв. 1), письменник Григір Тютюнник (1963—67, кв. 17). 1991 року на фасаді встановлено бронзову табличку з портретом Тютюнника (скульптор В. Луцак, архітектор І. Лебідь).

Павло Житецький — філолог, дослідник української мови й літератури, член Старої Громади, керував складанням словника української мови, 1907 року обраний першим почесним членом Українського наукового товариства; жив тут у квартирі № 29 у 1907—11 роках. Григір Тютюнник — прозаїк, лауреат премії імені Лесі Українки (посмертно, за повісті «Климко» та «Вогник далеко в степу»); жив тут у квартирі № 17 у 1963—67 роках, коли вийшла його перша книжка «Зав’язь». Тауфік Кезма — сходознавець, професор Київського університету, автор підручника арабської граматики, популяризатор української літератури в арабських країнах; жив тут у квартирі № 9 з 1908 до 1958 року. Микола Сагарда — бібліограф, завідувач відділу періодики Всенародної бібліотеки України, редактор «Журналу бібліотекознавства та бібліографії», репресований; жив тут у квартирі № 1 у 1919—20-х роках. Михайло Грабовський — польський письменник і критик, прихильник польсько-українського зближення; з 1857 року власник садиби (його будинок не зберігся). Є. Столяренко — власник садиби, замовник будинку. О. Хойнацький — архітектор, автор проєкту будинку.