Меценатами лікарні були київські купці й підприємці: серед кураторів Мойсей Вайнштейн і Меїр Гребень. У середині 1860-х дружина Вайнштейна, ймовірно Гітля, дала один із найбільших внесків на холерне відділення, а 1871 року разом із Хаєю Бродською подарувала лікарні невелике пологове відділення. На фронтоні одного з корпусів зберігся напис про інфекційний барак 1906 року пам’яті Лазаря Бродського; поруч стоять офтальмологічний барак, епідеміологічний корпус 1906 року і корпус для легеневих хворих 1909 року. Згодом віддаленість лікарні від єврейських районів міста почали критикувати: вона, писали, відлякує хворих.
Загорівська, 1: Єврейська лікарня
Єврейську лікарню в Києві заснувала 1862 року невелика громада київських купців, і майже від початку серед її кураторів була жінка, Цирля Зевіна. Спершу лікарня тулилася в орендованих будинках ближче до центру, на Старожитомирській, тобто нинішній Січових Стрільців. Статут вимагав тримати лікарню подалі від центру, біля Кирилівських богоугодних закладів, і міська дума виділила ділянку на самій околиці Лук’янівки. Історик Натан Меїр підозрює, що думі просто хотілося зробити єврейську лікарню якомога непомітнішою. Урочисте відкриття нової будівлі в жовтні 1885 року стало великою подією, про яку писала і єврейська преса, і київські газети. Перші цегляні корпуси звели коштом родини Бродських за проєктами архітектора Аби Мінкуса, а згодом щокілька років відкривали нові відділення: 1895 року дитяче, засноване Лазарем Бродським. Лікарня пишалася тим, що приймала і євреїв, і християн, а коли закрилася Кирилівська лікарня, стала єдиною на всю Плоску й Лук’янівську частини. Нині це обласна клінічна лікарня № 1.
Історія
Джерела
Меїр Н. Євреї в Києві, 1859–1914. К.: Дух і Літера, 2016, с. 273–275, 285, 301 · Лисенко В. З історії Лук’янівки. К., 2024 (dlib.kiev.ua/items/show/884), с. 29, 32