BRUK

Володимирська, 7 — Комерційне училище, де мешкав Нечуй-Левицький

кін. XIX ст. · неоренесанс

Садиба, яку складають два будинки навколо замкненого подвір’я: фасадний — чотириповерховий із мансардою, і флігель П-подібного плану, з’єднаний із ним ризалітами. Фасад у стилі неоренесанс: пілястри на всю висоту, проїзд і ґанок з архівольтом, а на четвертому поверсі — венеціанські вікна, що надають будинку особливої принадності. Належала З. Кониському — голові піклувальної ради Комерційного училища, яке містилося тут із 1907 року. У 1910–11 тут мешкав письменник Іван Нечуй-Левицький — автор «Миколи Джері», «Кайдашевої сім’ї» й «Хмар». У ці роки він працював над нарисом «Апокаліпсична картина в Києві» (1910), статтею «Українська декадентщина», повістю «Неоднаковими стежками». А в стінах училища на початку 1910-х викладали Дмитро Дорошенко (історію), протоієрей Василь Липківський, Іван Огієнко (мову) та Софія Русова (французьку). Тепер тут поліграфічний факультет Національного технічного університету.

Відкрити на мапіРозкажи історію будинку

Історія

Садиба складається з двох споруд — фасадного будинку на червоній лінії та флігеля по периметру подвір’я. Належала З. Кониському, голові піклувальної ради Комерційного училища Товариства поширення в Києві середньої комерційної освіти зі спільним навчанням, яке містилося тут із 1907 року. Фасадний будинок чотириповерховий з мансардою та підвалом, цегляний, близький до прямокутного плану, односекційний; з боку подвір’я — два бічні ризаліти з чорними ходами. Чоловий фасад симетричний, у стилі неоренесанс: центральну вісь виділено пілястрами на всю висоту, проїздом і ґанком з високими дверима, завершеними архівольтом; на трьох верхніх поверхах — вузькі вікна з арковими перемичками, у мансарді — трикутний щипець; на четвертому поверсі використано венеціанські вікна. Флігель чотириповерховий з підвалом і мансардою, цегляний, П-подібний, з’єднаний із фасадним будинком бічними ризалітами; декор фасадів — лиштви, карнизи із сухариками, пілястри — змодельовано в цеглі. Будівлі мають містобудівну цінність як комплекс, що зберіг структуру міської садиби кінця XIX століття.

У 1910–11 тут мешкав Іван Нечуй-Левицький (1838–1918) — письменник, автор повістей «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Хмари», в яких відображено українське пореформене життя. Тоді ж писав «Апокаліпсичну картину в Києві», статтю «Українська декадентщина», повість «Неоднаковими стежками», оповідання «В диму і полум’ї». Згодом він жив на Львівській вулиці (нині Січових Стрільців) у будинку лікаря-окуліста Думитрашка, наприкінці 1917 — на початку 1918 на Діонісівському (нині Бехтеревському) провулку, 8; помер 15 квітня 1918 року в Дегтерьовській богадільні.

На початку 1910-х у комерційному училищі викладали: історію — Дмитро Дорошенко (історик, публіцист, громадсько-політичний діяч), Слово Боже — протоієрей Василь Липківський (з 1905 настоятель Покровської церкви на Солом’янці), російську мову — Іван Огієнко (церковний і державний діяч, історик, етнограф, письменник), французьку мову — Софія Русова, педагог і громадська діячка. Тепер тут поліграфічний факультет Національного технічного університету.

Відомі люди

Іван Нечуй-Левицький — письменник, автор «Миколи Джері», «Кайдашевої сім’ї», «Хмар»; жив тут у 1910–11.

Дмитро Дорошенко — історик, публіцист і громадсько-політичний діяч; викладав історію в Комерційному училищі.

Василь Липківський — протоієрей, церковний діяч, викладав Закон Божий.

Іван Огієнко — церковний і державний діяч, історик, етнограф, письменник; викладав мову.

Софія Русова — педагог, просвітителька, громадська діячка; викладала французьку.

З. Кониський — власник садиби, голова піклувальної ради Комерційного училища.

Джерела

Звід пам’яток історії та культури України. Київ (pamyatky.kiev.ua): https://pamyatky.kiev.ua/streets/volodimirska/sadiba-kin-19-st_-v-yakiy-mistilosya-komertsiyne-uchilishche-prozhivav-nechuy-levitskiy-i-s Вікіпедія: Вікі любить пам’ятки/Київ

← Володимирська, 4Володимирська, 9 →